" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Як закінчувати своє молитовне правило і проводити день молитовно. Як вчитися домашній молитві ч. 5

vdoma

Добре закінчити молитвослів’я подякою Богові за те, що Бог подарував нам свою увагу і жалістю про те, що неуважно молимося.

«Закінчиш своє молитвослів’я – не одразу переходь до будь-яких занять, а також, хоч трохи, постій і подумай, що це ти вчинив і до чого це тебе зобов’язує, намагаючись, якщо дано що відчути під час молитви, зберегти це і після молитви», – пише святитель Феофан Затворник. «Не зразу кидайся на буденні справи, – вчить преподобний Никодим,- і ніколи не думай, що зробивши своє молитовне правило, ти все закінчив по відношенню до Бога».

Як правильно молитися вдома?

Приступаючи до справ, треба насамперед подумати про те, що варто казати, що вчиняти, на що дивитися на протязі всього дня і просити Господа, щоб благословив та дав сили, щоб вчиняти за Його Заповітами.

Як навчитися проводити день молитовно

Закінчивши ранкові молитви, ми не повинні думати, що у відношенні до Бога все виконано і тільки ввечері, під час вечірнього правила, треба знову повернутися до молитви.

Добрі почуття, які виникли під час ранкових молитов будуть заглушені в суєті і зайнятості дня. Саме з-за цього у людини часто і немає бажання ставати на вечірню молитву.

Треба намагатися робити так, щоб душа зверталася до Бога не тільки тоді, коли стоїмо на молитві, але і протягом всього дня.

Ось як радить навчитися цьому святитель Феофан Затворник:

«Перше – необхідно протягом дня частіше звертатися до Бога із самого серця, промовляючи короткі звернення, як того бажає душа не залежно від того, чим ми займаємося. Починаєш щось робити, наприклад, говори: «Благослови, Господи!». Закінчуєш справу, говори: «Слава тобі, Господи!» і не тільки словами, але і серцем. А коли щось порушує твій спокій, якась пристрасть нападає, кажи: «Спаси, Господи, бо гину !».

Нападають думки смутні, звертайся так: «Виведи з темниці душу мою Господи!». Чекають неправі справи і гріх тягне до них, молися: «Настав мене, Господи, на шлях істини» або «Захисти мене Господи від смутку”. Гріхи пригнічують і тягнуть у відчай, кричи голосом митаря : « Боже будь милостивим до мене грішного»

І за таким правилом риби кожного разу. Або просто часто кажи: «Господи, помилуй. Владичиця Богородиця, помилуй мене грішного. Ангеле Божий, хранителю мій святий, захисти мене», або іншими словами проси про допомогу.  Але робити це треба, якомога частіше і при цьому намагайся, щоб все це йшло з самого серця. Коли будеш так робити, то з серця часто будуть у нас виходитимуть  розумні слова до Бога. Коли часто звертаєшся до Бога, коли твоя молитва  часта, то це буде свідчити про отримання навику  спілкування з Богом.

 Другий спосіб 

Але щоб душа так стала волати, треба наперед змусити її все звертати на славу Божу, всяку свою справу, велику і малу. І це є другий спосіб, як навчити душу частіше на протязі дня звертатися до Бога. Бо якщо покладемо собі в закон виконувати цю апостольську заповідь, щоб все во славу Божу творити, навіть їсти  або пити чи ще щось роблячи, все треба робити на славу Божу (1 Кор. 10, 31), тоді неодмінно при кожній справі згадаємо про Бога, і згадаємо не просто так, а зі страхом, як би не вчинити чогось, що неприємно Богу і щоб не образити Бога якою-нибудь справою. Це і змусить зі страхом до Бога звернутися із  молитвою, звертатися за допомогою і напоумлення. Оскільки ми майже постійно щось робимо, то майже безперестанно будемо звертатися молитовно  до Бога, і, отже, майже безперервно будемо проходити науку молитовного піднесення в душі до Бога.

Третій спосіб

Але щоб душа виконувала, як повинно робити все на славу Божу, треба налаштувати її до цього з самого ранку, перш ніж вийдете на справу свою і станете до своєї роботи на весь день, до самого вечора. Такий настрій створюється мисленням про Бога. І це є третій спосіб навчання душі до частого звернення до Бога.

Мислення про Бога – це побожні роздуми про Божественні властивості і дії, про те, до чого нас зобов’язує їх ведення. Це роздуми про благості, правосуддя, мудрість, всемогутність, про існування Бога скрізь і завжди, про всевідання, про творіння і промисел, про природу спасіння в Господі Ісусі Христі, про доброту в слові Божому, про святі таїнства, про Царство Небесне.

Про який із цих предметів не почни міркувати, роздуми про це наповнить душу благоговінням перед Богом. Стань міркувати, наприклад, про благості Божі, – побачиш, що ти оточений милостями Божими і тілесно, і духовно, і хіба, що тільки якщо будеш, як камінь, щоб не впасти перед Богом у вилив почуттів подяки. Стань міркувати про те, що Бог є скрізь, зрозумієш, що ти завжди перед лицем Бога і Бог завжди поруч і це наповнить тебе побожним страхом.

okonchanie-21

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?