" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Як привести до Бога свою половину?

Добрий день, дорогі наші відвідувачі!

Як віруюча людина може допомогти воцерковитися іншій, яка вважає, що Бог є в душі, і що в Храм ходити нема чого, якщо роки йдуть, а приклад його життя іншому явно не допомагає?

На це питання відповідає протоієрей:

«Тут не може бути якихось конкретних методичних прийомів, уроків, тому що людські відносини в кожній родині нескінченно своєрідні.

Але я, все ж, стою на тому, що існує загальний принцип християнського життя поруч один з одним, і це перше. Друге – звичайно ж, молитва за нашого ближнього: «Господи, зверни його до Церкви, тобто дай йому покаяння, якими Ти знаєш шляхами і якою, задля цього потрібно, ціною».

І ця молитва, насамперед, повинна бути з вірою. Якщо молитися, підказуючи Богу, і не важливо, навіть якщо це тільки внутрішньо, не промовляючи словами, але приблизно таким чином: “Господи, зверни мого чоловіка, щоб він мене послухався, став ходити у ту ж парафію, що і я, читати відібрані мною книги, щоб він пішов до цього духівника і знайшов якусь кількість життєвих правил”, то таке може і не відбутися.

Таке швидше за все не відбудеться. Тут, як і в усьому іншому, потрібно цілком довірятися Тому, в Кого ми віримо: “Господи, якими знаєш шляхами, дай моєму чоловікові (моїй дружині) покаяння”. І ця молитва повинна бути відповідальною і мужньою, тому що цими шляхами можуть бути і життєві скорботи, і хвороба, і професійні безлади.

Я хочу навести приклад з іншої області. Але він наочно показує, про що йде мова. Буває, що до священика приходить людина заможна, бажаюча допомогти храму і щось на нього жертвує, а потім каже: “Ну, ось тепер, отче, моліться за мене”. І він обіцяє йому молитися, але не про успіх його бізнесу або політичної та ділової кар’єри, а про спасіння його душі.

Результатом такої молитви може виявитися розорення цієї людини або те, що його більше ніколи не виберуть депутатом. І коли священик це говорить, то люди по-різному на це відгукуються.

Проте, кожному треба зрозуміти, що і наша молитва про ближнього повинна бути така ж: “Господи, я готовий (або готова буду взяти і понести те, що з ним потім буде, раз це дається йому для душевної користі”.

Ну і третє. Ми повинні вірити, що Господь нас чує. І не забувати про Євангельську притчу про вдовицю, яка ходила до судді та набридала йому так, шо і їй дано було. Чому? Тому що вона не залишила свого прохання. “Бог чи не захистить обраних Своїх, що звертаються до Нього день і ніч, хоч і бариться він захистити їх?” (Лк. 18, 7).

Не враз все робиться. І не перемиканням кнопки прокинеться назавтра улюблена нами людина іншою, він же при цьому самим собою залишиться. Та ми й не хочемо, щоб він став якимсь механізмом з набором позитивних якостей, ми хочемо, щоб воцерковлюючись, він залишився тією особою, яку ми колись полюбили.

Найголовніше – працювати щоб не слабшати ваші молитви, тим більше, що, можливо, що відбуваються зміни в тому, про кого ти молишся, і які тобі, оскільки ти поруч знаходиться, менш помітні, ніж іншим.

Щоб побачити, як людина змінюється, потрібна дистанція. Тому все потрібно робити з допомогою тверезої оцінки сьогоднішнього стану його душі, порадившись з духівником, якщо він у вас є.

І ще дуже важливо не попускати собі брати паузи. Ось, мовляв, ми зараз їдемо у відпустку, а це не час для духовних вправ, і ми будемо їсти, пити і розважатися.

Так нічого не вийде. Якщо беретеся жити поруч по-християнськи і прагнете Вашого близького до Церкви привести, то без пауз.

Як християнину не можна на місяць перестати бути християнином, не можна взяти відгул від вечірнього та ранкового правил, так і в такого роду роботі не можна відпусток брати».

 <<< Головна                                            Питання священику >>>

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?