" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Християнин і його Ангели-охоронці

Слава Ісусу Христу, дорогі наші читачі православного сайту Церкви Святого Миколая в Бортничах.                                                                                Раді поговорити з вами про ті питання, які досить часто виникають у людей.

Чи вірно, що християнина супроводжують два Ангела-охоронці?
Деякі духовні досліди, дійсно, переконують, що людину за життя супроводжують два Ангели, один з них — Ангел-охоронець. Обидва Ангели являються в момент смерті. Учень преподобного Макарія Олександрійського (+ 395) розповідає: «коли ми йшли по пустелі, бачив я двох ангелів, які супроводжували св. Макарія, один з правого боку, інший — з лівою». У Житії св. Василія Нового (Х століття, 26 березня) описаний досвід проходження повітряних митарств св. Феодорою. Вона розповіла: «Коли я зовсім знесилилась, то побачила, як  підходили до мене в образі гарних юнаків два Ангели Божі; обличчя їх були світлі, очі дивилися з любов’ю, волосся на голові було біле, як сніг, і блищало, як золото; одяг був схожий на світло блискавки, і на грудях вони були хрестоподібно підпоясані золотими поясами».

Святитель Григорій Турський описує випадок у житті галльського єпископа VI століття св. Сальвія: «Одного разу, виснажений сильною лихоманкою, важко дихаючи, він лежав на ложі. І ось раптово келія, освітлена яскравим світлом, затряслася, і він, звівши руки вгору, віддавши богу подяку і сконав. Ченці, ридаючи разом з його матір’ю, виносять тіло покійного, омивають водою, одягають в саван, кладуть на похоронні носилки і проводять цілу ніч у співі псалмів і плачі. Але коли настав ранок і коли все було готове до урочистого поховання, тіло на похоронних носилках почало ворушитися. І ось щоки порожевіли, чоловік, пробудившись як би від глибокого сну прокинувся, відкрив очі, підняв руки і сказав: «О Господи Милосердний, навіщо ти зробив так, що я повернувся у це похмуре місце земного життя? Для мене було б краще твоє милосердя на небесах, ніж жалюгідне життя в цьому світі». Братії, здивованій  і запитуючій, що б могло означати таке диво, він нічого не відповів. Але, вставши з поховальних ніш і анітрохи не відчуваючи болю, від якої він страждав, він провів без їжі та води три дні. Але на третій день, покликавши ченців і свою матір, він сказав: «Слухайте, любі брати, і розумійте, що те, що ви бачите в цьому світі, є ніщо, але, як говорить пророк Соломон: «Все марнота». І блаженний той, хто може поступати в світі так, щоб сподобиться зріти Божу славу на небесах». І коли він говорив це, він почав коливатися: чи продовжувати йому далі чи мовчати. Він мовчав, але, приведений в замішання проханнями братії про те, щоб він повідав про бачене, [нарешті] сказав: «Чотири дні тому, коли келія затряслася, і ви побачили мене бездиханним, мене підхопили два ангела і підняли високо в небеса, так що мені здавалося, що не тільки ця жалюгідна земля, але навіть сонце і місяць, хмари і зірки у мене під ногами. Потім мене ввели через ворота яскравіше цього світла в таке житло, в якому підлога блищала, як золото і срібло; світло там було невимовне, простір невимовний. Житло було наповнене такою безліччю людей обох статей, що абсолютно не можна було охопити поглядом натовп ні в ширину, ні в довжину. І коли нам проклали шлях серед зімкнутих рядів ангели, які йшли попереду, ми дійшли до того місця, яке ми вже споглядали здалеку. Нависала над ним зверху хмара світліше всякого світла, там не було видно ні сонця, ні місяця, ні зірок, але хмара сяяло власним блиском набагато більше, ніж всі ці світила, і з нього виходив глас, «як шум великої води». Там навіть мене, грішника, смиренно вітали люди, одягнені в священицькі та мирські одіяння. Як мені розповіли мої супутники, це були мученики і сповідники, яких ми тут, на землі, глибоко шануємо. І ось коли я став там, де мені наказали, мене огорнув такий солодкий аромат і я так наситився цієї солодкістю, що до цих пір не хочу ні їсти, ні пити. І почув я голос, що говорить: «Нехай повернеться цей в  світ, бо він потрібен нашим церквам». І я чув голос; бачити того, хто говорив, я аж ніяк не міг» (св. Григорій Турський. Історія франків, VII, 1).

В кінці 19 століття  був досвід багатогодинного перебування душі поза межами тіла. Автор К. Ікскуль теж говорить про двох Ангелів: «Отже, що ж було далі зі мною? Лікарі вийшли з палати, обидва фельдшера стояли і тлумачили про перипетії моєї хвороби і смерті, а старенька няня (доглядальниця), повернувшись до ікони, перехрестилася і голосно висловила звичайне в таких випадках побажання мені:

— Ну, царство йому небесне, вічний спокій…

Та ледве вона вимовила ці слова, як біля мене з’явилися два Ангели; в одному з них я чомусь пізнав мого Ангела-Охоронця, а інший був мені невідомий» (Неймовірно для багатьох, але істинна пригода. Гл.17).

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?