" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Вхід Господній в Єрусалим

Дорогі брати і сестри !

В неділю, 9 квітня, всі православні християни святкуватимуть велике свято – Вхід Господній в Єрусалим.

Народ зустрічає Господа нашого Ісуса Христа  як царя і кидає йому під ноги пальмові листки (Мт. 21:1-11, Лк. 19:28-40, Ів. 12:13-15). У середньоморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а у Ізраілі символом незалежності та перемог ізраїльського царя.[1][2] Ослиця (осел) за Зах. 9:9 є символом скромності царя і його ненасильницької влади.

Євангелист Матфій так описує Вхід Господній до Єрусалима:

А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”

Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: “Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної.” Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свій одяг по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!” І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?” Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.” Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, і ослони тих, що продавали голубів, і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.” І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх. Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят ти вчинив собі похвалу.” І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував”…
Вхід Господній у Єрусалим — двунадесяте  свято, встановлене на спогад події цього імені і здійснюється в останню Передвеликодню неділю.           Свідоцтва про нього існували і починають зустрічатися з III ст., найдавніша належить Мефодію Патарському, і проходять потім через всі наступні сторіччя. У IV ст. про нього говорять Сільвія Аквитанка у своїй подорожі по святих місцях, Епіфаній Кипрський († 403), що склав на свято ваїй два слова, і Єфрем Сірін, який присвятив цьому дню особливий гімн; у V — Кирило Олександрійський та константинопольський патріарх Прокл, в VI — мандрівник Феодосій, згадує про велике скупчення народу до гробу праведного Лазаря у вербну неділю; в VII — Анастасій Синаит і авва Дорофей, з яких перший зауважує, що чотиридесятниця закінчується святом ваїй, а другий зазначає сучасний йому звичай зустрічати в цей день Христа з оливковими гілками; в VIII — Роман Солодкоспівець, присвятив святу особливий спів, і житіє Феодора Студита; у IX—X — грецький паломник, чернець Єпіфаній, Синайський Канонарь і «Богослужіння страсної і великодньої седмиць в св. Єрусалимі» (те ж, що Святоградский Типікон 1122 р.); у XII — Типікон константинопольського Евергетидского монастиря і Феодор Вальсамон; у XIV — константинопольський патріарх Никифор Калліст і т. п.
Встановлене в спогад входу Господнього в Єрусалим, свято цього імені як не можна більш нагадує про подію вживанням ваїй та вчиненням (в давнину) хресного ходу, — литаній. Тим і іншим він наочно відтворює картину урочистого входу Спасителя в Єрусалим. Існування такого звичаю відзначає вже Сільвія Аквитанка. За її словами, хресний хід тижня квітної неділі, починаючись в Єрусалимі, прямував на олійну гору до печери, в якій Господь навчав своїх учнів, потім піднімався до церкви на місці вознесіння Господнього, спускався вниз з гори Оливної і йшов по всьому місту прямо до храму Воскресіння. При цьому «всі діти, скільки їх є в цих місцях, навіть ті, які не можуть ходити, тому що дуже слабкі, і яких батьки тримають на руках, всі тримають гілки: одні пальм, інші маслин, і так супроводжували Господа». Говорячи про вживання під час хресного ходу ваїй, Сільвія однак замовчує про освячення. З цим обрядом ми зустрічаємося в іншому літургійному пам’ятнику, «Богослужіння страсноого і великоднього тижнів у св. Єрусалимі за статутом IX—X ст.». Описуючи літію тижня квітна неділя, спрямовує після шостої пісні канону з храму Воскресіння в Гефсиманію до гробу праведного Лазаря, він зауважує, що звідси вона йде в поле олійних дерев, де патріарх читає над ваіями і гілками молитву і потім роздає їх, а заодно і свічки народу. З поля олійних дерев хода піднімається на гору Оливна, на місце вознесіння Господнього, потім спускається з гори повз Гефсиманський храм Богоматері і вступає в місто… Таким чином, не підлягає ніякому сумніву, що обряд освячення ваій був відомий єрусалимській церкві IX—X ст.                                                          Що стосується святкування Входу Господнього в Єрусалим в давньоруської церкви, то, загалом, воно не відрізнялося від святкування на сході.

 

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?