" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

ВСЕЛЕНСЬКА БАТЬКІВСЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри !

Вселенська батьківська субота – на яке число вона випадає в 2018 році?

Яка історія її встановлення і сенс у житті Православної Церкви? Відповіді тут!

Вселенська батьківська субота в 2018 році – 10 лютого

У певні дні року Церква проводить поминання всіх померлих отців та братів по вірі. Чинені при цьому панахиди,  зазначені статутом, називаються вселенськими, а дні, в які  поминають,— вселенськими батьківськими суботами. Перша вселенська батьківська субота буває на М’ясопусній седмиці, перед початком масляної, що готує віруючих до свята Великого посту.

Чому вселенська батьківська субота святкується за тиждень до Великого посту? Неділя напередодні масляної присвячена спогадам про саме страшний суд: хоча всі ще тільки готуються до святкових веселощів масляної, до цих радісних веселощів вже потроху долучається урочистий і покаянний настрій початку Великого посту. «Поминай годину смертну і повік не згрішиш», говорили в стародавності, тому і веселощі масляної не повинні бути божевільною оргією, але має бути часом радісним спілкуванням з близькими.

Історія встановлення Вселенської батьківської суботи починається ще з переказів апостолів, що відповідає Статуту церкви, але були викладені ще Саввою Освяченим за старинним переказом древніх, на погостах поминали померлих, Це  є письмовий доказ ІV віку

Основою для формування саме такого спомину є те, що в неділю інше свято пов”язане з Подіями Хреста. З цієї причини цей спомин передує дню спомину і поминають в суботу. Це є наближення до подвигів Чотиридесятниці, як доказ любові між членами церкви.

Зміст Вселенської батьківської суботи

Чому «батьківська»? Адже ми поминаємо не тільки батьків, але й інших людей, часто ніякими родинними узами з нами не пов’язаних? З різних причин. В першу чергу навіть не тому, що батьки, як правило, вперед своїх дітей покидають цей світ (і тому теж, але не це головне), а тому, що взагалі першочерговий обов’язок наш молитовний – за наших батьків: за усіх людей, чиє тимчасове земне життя закінчене, ми зобов»язані в першу чергу тим, через кого ми цей дар життя отримали – батьків і прабатьків наших.

У синаксаре на цей день написано “Святі отці узаконили здійснювати поминання за усіх померлих з наступної причини. Багато дуже рідко вмирають неприродною смертю, наприклад, під час мандрів в морях, у непрохідних горах, в ущелинах і пропастях; трапляється, гинуть від голоду, в пожежах, на війнах, замерзають. І хто перерахує всі роди і види ненавмисної і ніким не очікуваної смерті? І всі такі позбавляються узаконеного псалмоспіву і заупокійних молитов. Ось чому святі отці, рухомі людяністю, і встановили, грунтуючись на вченні апостольському, здійснювати це загальне вселенське поминання, щоб ніхто, коли б, де б і як би не скінчив земне життя, не позбувся молитов Церкви”.

Нечасто, але доводиться чути від людей: «навіщо молитися про померлих, адже Сам Господь сказав нам: «У чому застану, в тому суджу», який же сенс такої молитви?».

Дійсно, якщо ці Христові слова віднести до моменту людської смерті, тоді заупокійна молитва не має ніякого сенсу. Але чи правильно ми розуміємо ці слова?

Ця фраза відноситься не до Письма, а до аграфе, записаної мучеником Іустином Філософом. Вона співзвучна слову Писання: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде» (Мт. 24: 42). Значить, мова йде не про те, що Господь смертю нашою застане нас у той чи інший момент, а в зовсім іншому, в тому, що не можна вдаватися до безпечності. Зрозуміло, що спочилий навряд чи може бути уразливим перед обличчям Вічності.

Вселенська батьківська субота

По смерті, за словами святих отців (святителів Іоанна Златоуста, Кирила Олександрійського, Ігнатія Брянчанінова і багатьох інших) душа зустрічається зі світом ангельським (тут і Божі ангели і демони починають боротьбу за душу). Це момент зіткнення з Вічністю душі, але ще не кінець.

Душа проходить митарства, це займає деякий час. Настає для душі приватний суд, але це не остаточне визначення для людини, інакше не було б Страшного Суду в Друге Пришестя Христове. Господь дає час душі людської для виправлення, але в тому вся скорбота, що душа – не вся людина. Без тіла, може, складніше грішити, але і виправлятися без тіла теж складніше. Але вихід з цього є!

Апостол Яків наказав нам: «моліться один за одного, щоб зцілитися» (Як. 5, 16).

Але ж  зцілення потребує не стільки тіло, скільки душа, бо в ній зосереджене джерело всіх наших хвороб – гріх. Тому то і дієва молитва Церкви про спочилих, що це молитва про визволення від першопричини страждань – гріха.

Покійні наші  ще не зовсім люди, бо людина – істота троєчастна. Тільки тоді людина – людина, коли дух, душа і тіло живі. Мертві ж мертві тілом, хоча й живі душею, а значить, є у них час на покаяння. І допомогти їм можемо ми, ще живі їх рідні, близькі, сусіди, просто побратими у Христі. Старанна молитва, щедра милостиня можуть зробити, воістину чудеса. І головне диво – прощення гріхів і спасіння душі відбувається непомітно для нас, але від цього воно не втрачає своєї важливості. Адже і нам незабаром дуже і дуже важливі будуть молитви за упокій наших душ.

Особливості богослужіння у Вселенську батьківську суботу

У заупокійній єктенії в м’ясопусну суботу викликується (возголошується): «Ще молимося про упокій душ рабів Божих, дідусів, батьків і братів що тут і скрізь лежать і всюди, православних християн». В інших храмах при цьому ставиться перед Царськими дверима стіл, на столі Розп’яття і перед ним – свічка, а іноді і кутія. В інших храмах ставиться перед Царськими дверима тільки свічка на великому підсвічнику.

Зі служби в м’ясопусну суботу.

Вірші на «Господи, взиваю»: «Вірні! Згадуючи всіх померлих від початку світу, які провели життя благочестиво, будемо славити Спасителя і Господа, старанно благаючи, щоб вони могли дати відповідь на годину суду Йому, Самому Богу нашому, Суддів всіх, що живуть на землі, щоб вони, радісні, удостоїлися стати праворуч (по праву руку), на стороні тих, які  догодили Йому, отримали участь (долю) зі святими, в світлому і вічно блаженному Його Царстві Небесному».

«Спаситель! Ти відкупив Своєю Кров’ю, позбавив нас Своєю смертю від гіркої смерті і Воскресінням Своїм дарував нам життя Вічне, – упокой, Господи, всіх покійних в благочесті, де б хто не закінчив життя: в пустелях або містах, у морі або на суші, всіх – царів, священників, архиєреїв, ченців і світських, всякого віку, і удостой їх Небесного Твого Царства».

«Христе! Через Твоє Воскресіння смерть вже не володіє померлим в благочесті. Тому і молимося Тобі старанно: упокой рабів Твоїх у Твоєму блаженному житлі, там, де перебуває Авраам, – усіх, від Адама і до цього дня послужили Тобі вірно, отців і братів наших і друзів і рідних, які переселилися до Тебе різним чином. Боже! Удостой їх всіх Небесного Твого Царства».

«Плачу і ридаю, коли роздумую про смерть і бачу, як у труні лежить створена за образом Божим наша краса – потворна, безславна, не має вже виду. Але Предивно, диво! Що це за таїнство звершується над нами? Як це ми поринаємо тлінню? Як підкорилися смерті? Істинно велінням Бога, як написано, що дарує спокій померлим».

Тропар. «Єдиний Творець, глибиною мудрості чоловіколюбиво все влаштувавши, всім дарує корисне, Господи, упокой душі рабів Твоїх, тому що вони поклали свої надії на Тебе, Творця, Промислителя, і Бога нашого».

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?