Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри. 28 травня ц.р. православна церква святкуватиме велике двунадесяте свято – Вознесіння Господнє, часто просто Вознесіння – подія новозавітної історії, сходження Ісуса Христа у плоті на небо, а також встановлене в пам’ять цієї події і обіцянки про Його друге пришестя перехідне християнське свято, повна назва: Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.Вознесіння Ісуса Христа на небо – одна з головних подій Священної історії. Після Вознесіння видима земна присутність Христа поступається місцем Його невидимому перебуванню в Церкві.
Подія Вознесіння детально описується в Євангелії від Луки (Лк.24: 50-51) і Діяннях св. апостолів (Дії.1: 9-11). Короткий виклад цієї події приводиться в кінці Євангелія від Марка (Мк.16: 19).
Згідно з цими розповідями, після Свого Воскресіння з мертвих Спаситель неодноразово являвся учням, засвідчуючи їх в істинності Свого тілесного Воскресіння, зміцнюючи в них віру і готуючи до прийняття обіцяного Св. Духа (пор .: Ін.16: 7). Нарешті, звелівши не виходити з Єрусалиму і чекати обіцяного від Отця (Лк.24: 49; Дії.1: 4), Господь Ісус Христос вивів учнів з міста до Віфанії, на гору Елеон (Дії.1: 12), і, піднявши свої руки, подав їм благословення, а потім став віддалятися від них і підноситися на небо. У Діяннях св. апостолів описано, що, почавши підноситися, Христос був прихований хмарою, і тоді з’явилися «два мужі у білій одежі», які сповістили Його Друге пришестя. Учні ж поклонилися Йому і з радістю повернулися до Єрусалиму (Лк.24: 52), де через кілька днів на них зійшов Св. Дух (Деян.2: 1-4).
Після Свого Вознесіння Христос не залишив світу, але перебуває в ньому під Св. Духа, що Він послав від Отця. Через дію Св. Духа Його невидима присутність зберігається в таїнствах Церкви (Євхаристійний аспект Вознесіння Господнього проглядається вже в бесіді про «хліб небесний» (Ін.6: 22-71)).
Про значення Вознесіння йдеться в Посланні до Євреїв (Євр.1: 3, 9:12). Спокута завершилася після того, як розіп’ятий і воскреслий Христос, коли вознісся, увійшов зі Своєю Кров’ю в небесне святилище (Евр.9: 12, 24-26).
Головним наслідком Вознесіння Господнього стало те, що з цього моменту людська природа отримала повну участь у Божественнім житті і вічному блаженстві.
