" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Виховання малюків. Збірка “Дитина часто хворіє – чому і що робити?” ч. 21

Навчання малюків

Навчання малюків

Мама, я сам!

Перший рік життя – це період дуже цікавий, період переходу від повної залежності в стані і поведінці від батьків до початкових проявів самостійності дитини. Це научіння навичкам ходьби, навичкам використання предметів щоденного вжитку – ложки, чашки, іграшки. Це час спроб спілкування з однолітками, зі старшими людьми, які їх оточують, час першого вираження своїх емоцій і словами, і певними жестами, плачем, сміхом, мімікою. Це перша сходинка чисто самостійного життя.

 Переходячи до розповідей про дітей від року до трьох, хочу підкреслити: те, що було закладено або не закладено батьками на першому році життя, так чи інакше впливатиме на подальший стан не тільки фізичний, але в першу чергу, на психічний, психологічний, з точки зору релігії – духовний та душевний стан. Все саме глибинне закладається саме з молоком матері, з перших кроків, з перших хвилин самостійного життя малюка на землі. Тому ще і ще раз наголошую – не треба ставитися до немовлят першого року, як до істот, зовсім нічого не розуміючих. Це період, який для нас, дорослих, мабуть, найбільш закритий. Ми можемо оцінити зовнішні чинники, функціонування внутрішніх систем, органів, нервово-рефлекторних складових. Але, на жаль, душевні переживання дитини, його світовідчуття ми можемо розуміти або трактувати тільки в силу тієї мудрості, яку дає нам Господь, і в силу чистоти та любові нашої батьківської. У зв’язку з цим багато чого в поведінці дитини для нас залишається непізнаним, невідомим, втрачається.

 Але наслідки саме цих моментів стають значущими надалі. Багато проблем, що виникають у дітей 10-12-14 років і старше, пов’язані з взаєминами з батьками, з іншими членами сім’ї, з оточуючими. Це проблеми (як не дивно) саме перших років життя дитини. Бо все те, що ми закладаємо з перших хвилин його появи на землі, ми потім і пожинаємо.

Дитина – дзеркало близьких йому людей

Насамперед хочу розповісти один випадок, який глибоко запам’ятався мені.

 Це дівчинка з сім’ї, де мати позбавлена батьківських прав, вона до року виховувалася вітчимом, а потім була віддана в Будинок малюка. Там вона виховувалася до двох з гаком років, а потім її взяли в сім’ю. Мені довелося зіткнутися з цією дівчинкою в саду. Що мене як лікаря зацікавило: особливий інтерес маляти до своїх статевих органів. Коли я розмовляла з опікуном цієї дівчинки, вона сказала, що ця дівчинка виявляє інтерес у статевій сфері свого названого старшого брата. Причому, дитина все робить несвідомо, їй всього 2,5 роки. На жаль, ми не знаємо, що відбувалося в батьківській родині. Відразу виникає думка, про те, що, ймовірно, в самому ранньому дитинстві новонародженої дівчинки були якісь несприятливі випадки в родині. А може у період вагітності мами моральний вигляд був не того рівня, який передбачає сама суть материнства.

Розповім ще про один випадок, можливо, комусь він здасться забавним. Випадок, який підгледіла одна з наших докторів влітку на дачі.

 Маленькі діти: дівчинка десь роки три, хлопці трохи старші – до чотирьох років, зібралися пограти. Одна дівчинка і три хлопчики. Вони довго вирішували, чим їм зайнятися, намагалися один за одним бігати, десь сховатися, потім врешті-решт сіли біля паркану і дівчинка, трошки помовчавши, запропонувала гру, яка називалася: «Давайте цілуватися».

Як до цього поставитися? Як до факту який ми побачили. Ми дорослі побачили дозвілля маленьких дітей, а діти до цього підгледіли, як проводять час навколишні дорослі…

 Напевно, дівчинка, коли пропонувала цю гру, не розуміла цього, а скоріше всього, повторила те, що десь бачила, можливо, по телевізору, десь на вулиці чи, можливо, у батьків. У всякому разі такі приклади все-таки повинні змусити дорослих бути уважніше до своїх слів, до своєї поведінки. Потрібно завжди пам’ятати: маленькі діти, які нас оточують, дуже уважно за нами стежать, як би вбирають кожне наше слово, намагаються запам’ятати кожен наш жест і потім його повторити. Якщо ми будемо більш критичні, більш уважні, більш суворі у своїй поведінці, напевно, багатьох проблем, пов’язаних з підлітковим періодом, не виникне.

Діти – неперевершені дипломати

Продовжуючи розмову про період дитинства з року до трьох років, мені хотілося б запропонувати вашій увазі ще одну ситуацію, яку розповіла нам асистент про одну маленьку дитину.

Хлопчикові близько двох з половиною років, він живе в квартирі з мамою, татом, бабусею і дідусем. Незважаючи на свій вік, він вміє дуже грамотно вибудувати свою поведінку по відношенню до кожного з членів сім’ї. Коли він буває з татом, то він гранично уважний, не вередує, намагається виконати все, що говорить йому тато. У мами він випрошує те, що йому особливо хочеться: іграшки або солодощі. Причому, робить це він дуже майстерно: каже мамі всілякі компліменти, дуже ніжні слова, обіцяє слухатись її. Таким чином він отримує бажане. З бабусею він веде себе протилежним чином. Якщо бабуся йому щось забороняє чи не дає необхідну, він влаштовує їй скандал: плаче, шумить, кидає іграшки. І саме, мабуть, цікаво, як він веде себе з дідом. Коли дід заходить в квартиру, то дитина негайно вибігає з своєї кімнатки, тут же виносить йому капці. Я пам’ятаю, як доктор, який розповідав нам цей випадок, сказав: «Напевно, з цієї дитини виросте дипломат».

 Складно сказати, що і як буде в майбутньому, напевно. Одному Господу це відкрито, ми можемо тільки припускати. Час все розставить на свої місця. Але цей випадок мені запам’ятався ще й тим, що діти – дивовижний камертон в сім’ї. І хоча ми дуже часто десь всередині вважаємо або говоримо: «вони не розуміють», «вони не знають», швидше за все навпаки, ми їх не знаємо – ні медики, ні батьки. Скоріше всього, ми багато чого не знаємо про них. Але вони, живучи з нами, дивним чином показують нам, нас же самих, наші позитивні і негативні сторони. Вони показують дивовижну свою дитячу дипломатію, вміння, як би грати на слабкостях кожного з дорослих. Більш того, дуже часто буває, що діти, показують нам самих себе, в якійсь дуже несподіваній формі.

Розповім ще один побутовий випадок.

 Дитина у віці двох років і десяти місяців, хлопчик, стоїть біля дзеркала і дуже грайливо водить ручкою по віях жестами, що нагадують жести фарбування вій. Потім розгортається в праву сторону, закочує очі, повертається ліворуч, закочує очі, поправляє одяг, при цьому веде себе досить грайливо і його дитяче личко просто світиться від задоволення…

Коли з  часом вдалося побачити його старшу сестру, то її дії були один до одного похожі. Ось так малюк скопіював кокетство старшого за віком родича.

 І, закінчуючи «дзеркальну» тему, наведу ще маленьку розповідь однієї мами.

Як-то раз вона, займаючись своїми справами, почула голос свого трирічного малюка: «Сашко, Сашко, ти красивий!». Вона зайшла в кімнату і побачила таку картину: її малюк стоїть біля дзеркала і, тикаючи в своє відображення пухким пальчиком, співає собі «дифірамби». Звісно ж, робив це він несвідомо, він повторював ті слова, які кожен день чув на свою адресу від сусідів, від зворушених попутниць в транспорті…

 Дорослі не замислюються, як шкодять подібними компліментами маленьким дівчаткам і хлопчикам, буквально калічать їх душі, і скільки зусиль доводиться докладати батькам, щоб висмикнути маленькі бур’янчики, які проростають зі свідомості своїх малюків і виховувати їх в скромності і цнотливості.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?