Мир Вам, дорогі наші відвідувачі!
Нам задали такі питання, які потребують відкритої відповіді, оскільки можуть бути корисними для широкого загала людей.
Тож питання:
- Як привести невіруючого мого чоловіка в Церкву, як посіяти насіння віри в його серці? І що робити, якщо він проти того, щоб жінка молилася, ходила в храм, дотримувалася посту?
- Що робити якщо один з подружжя не правий, але не має наміру визнати цього, а наполягає, щоб було саме так, як він хоче?
- Люди часто бояться, що інший поступливість сприйме за слабкість. Як ужитися з дратівливими недоліками чоловіка?
- Чи можна узагальнено сказати, від чого всі проблеми в сім’ї?
Відповідає священик:
«Коли в процесі сімейного життя один з подружжя стає віруючим, нерідко він занадто різко змінює своє життя і починає всім вдома дошкуляти, забуваючи, що сам-то до цього житті до віри багато років йшов. Тому потрібно і близьким дати якийсь час, щоб вони пройшли цей шлях. Він нажаль у кожного свій.
Ми не повинні примушувати, вчити, ми повинні самі жити чистим життям, щоб близькі переконалися: з вірою я стаю краще – добріше, терплячіше, працьовитіше.
Змусити вірити і любити неможливо. А бачачи наше життя, і близькі побажають нам наслідувати. Ось це – єдиний шлях звернення сім’ї до віри. І, звичайно, потрібно молитися, щоб Господь привів наших близьких до віри. Все з любов’ю повинно бути, з повагою, з дотриманням свободи кожного в родині.
– Що робити, якщо один з подружжя не правий і не має наміру визнати цього, а наполягає, щоб було так, як він хоче?
– Мудрий поступається. Можна поступитися на час, щоб погасити конфлікт. Як кажуть, ранок вечора мудріший. Зло розсипається від часу, а добро терпить, тому що воно на вічності засновано.
– Часто бояться, що інший поступливість прийме за слабкість.
– Поступатися треба благородно. Коли дорослий поступається дитині – адже це не сприймається як слабкість. Треба розуміти, що можна поступитися не слабкості, а мудрості.
– Як ужитися з дратівливими недоліками чоловіка?
– Потрібно вчитися з собою ужитися, боротися зі своїми недоліками. Раз чиїсь недоліки мене дратують, значить, мене самого треба лікувати. Дратівливість, невитриманість – це мій гріх. Я повинен у цьому каятися, церковні таїнства закликати на допомогу. Якщо уважно простежити за своїм внутрішнім станом, то ці ж недоліки, які так дратують інших, виявиш саме і в собі. Тобто, ми підсвідомо бажаємо звільнитися від них.
– Чи можна узагальнено сказати, від чого всі проблеми в сім’ї?
– Проблеми через відсутність смирення, саме в цьому всі проблеми. Ми всі не хочемо миритися: чоловіки – перед Богом, жінки – перед чоловіками, діти -перед батьками. Але як тільки кожен встане на своє місце і почне робити те, що він зобов’язаний, всі проблеми в сім’ї почнуть зникати.
Мир Вам, дорогі наші відвідувачі!
Ще позначається прагнення порівняти своє сімейне життя з життям інших сімей, коли виникає заздрість. З одного боку, ми розуміємо, що Бог дав нам індивідуальність, неповторність, що ми один на одного не схожі і сім’ї наші не схожі, але чомусь ми хочемо жити, як усі.
А жити, як всі, неможливо, тому що ми всі різні. Бог комусь дав більше благополуччя, комусь менше, і треба змиритися з цими обставинами, вчитися радіти тому, що є. Якщо людина дякує і радіє тому, що у неї є, вона завжди багата.
Я бачив людей, у яких величезний матеріальний статок, з психологією жебраків. Вони весь час плачуть, їм весь час не вистачає. А є такі, що можуть віддати останнє, як євангельська вдова, поклала дві лепти, і при цьому гідно живуть.
Дякувати за все – це шлях до багатства, тому що багатство – це уміння погоджуватися з обставинами свого життя і вміння жити за коштами. Іноді ми заздримо і навіть не підозрюємо, що як тільки сім’я жила важко, а потім стає благополучною, вона найчастіше розпадається.
Спочатку жили в бідності – в світлі, в любові, аж раптом все змінилося, чоловік вже соромиться дружину, змінює її, змінює сім’ю. Мало людей, які можуть гідно пройти випробування владою, грошима. Тому Господь тим, хто зможе – дає. А коли люди самі намагаються взяти бажане, це часто обертається їм на шкоду».
