" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Таратайка. Невигадана історія.

taratajkaМарія Петрівна глибоко шанує святителя Миколая, особливо після того випадку, який стався з нею цього літа. Вона зібралася до двоюрідної сестри в село. Раніше у неї не бувала, але в липні донька із зятем поїхали на море, обидва онуки пішли в туристичний похід і, залишившись у квартирі одна, Марія Петрівна відразу занудьгувала і вирішила: «Поїду до сестри в село». Накупила гостинців і послала телеграму, щоб завтра її зустрічали на станції Лужки.

Приїхала в Лужки, озирнулась, а зустрічати ніхто не вийшов. Що тут робити?

– Здай, жіночка свої вузлики до нас в камеру зберігання, – порадила Марії Петрівні станційна сторожиха, – а сама йди пряменько ось цією дорогою кілометрів вісім, а то й десять, поки не зустрінеться тобі березовий гай, а біля нього, на пригорку, окремо від усіх, – дві сосни. Звертай прямо на них і побачиш стежечку, а за нею гать. Перейдеш гать і знову на стежку виходь, вона в лісок приведе. Трохи пройдеш між беріз і прямо на те село, що тобі потрібне і вийдеш.

– А вовки у вас є? – боязко запитала Марія Петрівна.

– Є, дорогенька, не втаю, є. Та поки світло, вони не чіпатимуть, а під вечір, звичайно, можуть побешкетувати. Ну, може, проскочиш!

Пішла Марія Петрівна. Вона була сільською, але за двадцять років життя в місті відвикла багато ходити і швидко втомилася.

Ось йшла вона, йшла, ніби не те що десять, а всі п’ятнадцять кілометрів пройшла, а немає тих двох сосен, ні березового гаю не видно.

Сонечко закотилося за ліс, потягнуло прохолодою.

«Хоч би живий чоловік зустрівся», – хвилюється Марія Петрівна.

Але спочатку, як вона йшла, зустрічні були, а тепер – нікого. Моторошно стало, а ну як вовк вискочить?.. Може, дві сосни вона вже давно минула, а може, вони ще далеко…

Зовсім стемніло… Що робити? Повертатися? Так до станції тільки до світанку доберешся. От біда!

– Святитель Миколай, подивись, що зі мною скоїлося, допоможи, рідненький, адже мене вовки на дорозі загризуть, – заблагала Марія Петрівна і від страху заплакала. А навколо – тиша, ні душі, і тільки зірочки на неї з темного неба дивляться…

І раптом десь збоку голосно загриміли колеса.

– Господи, та це ж через гать хтось їде, – зміркувала Марія Петрівна і кинулася на стук. Біжить та й бачить, що праворуч дві сосни стоять, і від них – тропка. Прогледіла!

А ось і гать. Ой, яке щастя!

А по гаті стукає колесами невелика таратайка, запряжена конем. У таратайці дідок сидить, тільки спину видно і голову, як кульбаба біленьку, а навколо неї сяйво…

– Святитель Миколай, та це ж ти сам! – закричала Марія Петрівна і, не розбираючи дороги, кинулася наздоганяти таратайку, а вона вже в лісок в’їхала.

Біжить Марія Петрівна що є сил і тільки одне кричить:

– Почекай!..

А таратайки вже й не видно.

Вискочила Марія Петрівна з лісочку, а перед нею хати. Біля крайньої старики на колодах сидять, курять. Вона – до них:

– Проїжджав зараз повз вас дідусь сивенький на таратайці?

– Ні, мила, ніхто не їхав, бо ми тут, мабуть, вже годину, як сидимо.

У Марії Петрівни ноги підкосилися – сіла на землю й мовчить, тільки серце в грудях б’ється і сльози підступають.

Посиділа, запитала, де сестрина хата стоїть, і тихо пішла до неї.

risunok

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?