" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Свято Володимира великого

свято князя володимираОпубликовано 25.07.2016
28 липня день пам’яті Рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича – хрестителя Київської Русі-України.

988 року київський князь Володимир Святославович під час Хрещення народу промовив таку молитву: “Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його”.

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!
28 липня ми відзначатимемо день пам’яті Рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої ми відзначали цієї неділі 24 липня. Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й зробив надзвичайний внесок щоб християнство стало державною релігією Київської Русі. Саме тому його називають хрестителем Київської Русі – України.

980 року на князівський престол зійшов князь Володимир Святославович. Володар великої держави розумів необхідність радикальних змін, які б змогли забезпечити порядок та стабільність. В той непростий час потрібно було знайти щось, що змогло б об’єднати усе населення Київської Русі. І тим цементом, що сконсолідував би державу мала стати саме релігія.

Правитель постав перед вибором релігії. Будучи мудрим політиком Володимир зробив вибір на користь християнства. До нього приходили посли різних держав, кожний з яких пропонував князю свою віру. Але ніяка віра не зацікавила князя так, як віра греків. Князь Володимир, покликаний Промислом Божим бути хрестителем Русі, був уже готовий прийняти православну віру від греків, але, будучи мудрим керівником, готував народ до хрещення шляхом частих бесід про віру на княжому дворі, шляхом випробування вір.

З другої половини ІХ ст. проголошення християнства наближалось до кордонів Володимирової держави. У 864 році християнство прийняла Болгарія, 928-935 рр. – Чехія, 962-992 рр. – Польща. Було очевидно, що тільки прийнявши християнство, його держава може стати рівноправним партнером для європейських держав.

Значний вплив на вибір онука зробила бабуся – княгиня Ольга, яка брала активну участь у його вихованні. Бажання пізнати істину зайнялося в душі Володимира, який з дитинства ще пам’ятав християнські звичаї та поради своєї бабці Ольги і разом з християнами плакав над її могилою.

Він посилав своїх людей в інші країни. Відправляючи посольство, він знайомив русів з вірою, станом торгівлі, армії, буття, життя народів. Посли, прибувши з Константинополя, так охарактеризували своє враження від богослужіння, яке в в Константинопольському храмі в ім’я Софії Премудрості Божої здійснював патріарх: «Не знали, на небі чи на землі ми, бо немає на землі такого видовища та краси такої, і не знаємо , як розповісти про це, знаємо тільки, що перебуває там Бог з людьми, і служба їх краще, ніж у всіх інших країнах. Не можемо ми забути краси тієї…».

Християнство не було чимось новим для населення Київської Русі. З далеких часів воно приходило різними шляхами: з грецьких колоній, з Балканського півострова, з Хозарського каганату, з Великоморавської держави. Існує низка фактів, які свідчать, що у ІХ ст. в Києві існувала громада християн.

У 987 році, князь Володимир виступив у похід на місто Херсонес (Корсунь) в Криму, яке на той час належало Візантійській Імперії. Захопивши Херсонес, він почав домагатися руки царівни Анни, погрожуючи в разі відмови походом на Константинополь (Царгород). Брати царівни Візантійські імператори-співправителі Василій та Костянтин поставили умовою шлюбу прийняття князем Володимиром віри Христової. “Я давно випробував і полюбив її”, – відповів князь Володимир.

Коли царівна Анна прибула з духовенством до Херсонеса, князь Володимир раптом осліп. Царівна запропонувала йому негайно охреститися, сподіваючись на зцілення. Під час святого Хрещення князь Володимир прозрів і тілесно, і душевно, і в духовному натхненні вигукнув: “Тепер я побачив Бога Істинного!”. Деякі з дружинників князя, вражені цим чудом, також охрестилися. У святому Хрещенні князя Володимира назвали Василієм на честь святого Василія Великого.

свято князя володимира

Тоді ж у Херсонесі відбувся його шлюб з царівною Анною. Князь Володимир як “віно” (викуп) за дружину повернув місто Херсонес Візантії, збудувавши в ньому на згадку про своє хрещення храм на честь святого Іоанна Предтечі і Хрестителя Господнього.

Датою ж хрещення Київської Русі, яке провів князь Володимир, вважається 988 рік. Літопис описує цю подію так: “…Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці − багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, − то мені той противником буде…”. А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається”.

Згідно з “Повістю минулих літ”, 988 року київський князь Володимир Святославович під час Хрещення народу промовив таку молитву: “Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його”.

У храмах, які облаштовувалися за велінням князя Володимира, богослужіння звершувалося за православним чином, зрозумілою для народу рідною слов’янською мовою, за тими книгами, які ще за століття до цього було перекладено з грецької на слов’янську мову святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм, першовчителями Слов’янсь¬кими. Завдяки цьому храми Божі ста¬вали всенародними училищами віри, а віра Христова мирно й порівняно швидко поширювалась по всій Русі.

З нагоди вшанування річниці хрещення Київської Русі-України у Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульв. Шевченка, 20), відбудуться урочисті богослужіння:
27 липня о 17:00 – Всенічне бдіння;
28 липня о 10:00 – Божественна літургія.

По завершенні літургії (близько 12:00)
від Володимирського собору до пам’ятника святому князю Володимиру Великому відбудеться ХРЕСНИЙ ХІД
КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ – ПОМІСНА УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА!

Ваша особиста участь і молитва – важливий внесок у розбудову Православної Української Церкви і незалежної Української держави.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?