" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Слово в день пам’яті святителя Миколая мирлікійського

Прослухайте слова, якими починається свята Біблія: «На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безвидна і пуста, і темрява над безоднею, і Дух Божий носився над водою. І сказав Бог: Хай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно гарне, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, а пітьму ніччю».

Люди, як вважають себе освіченими, знущаються над біблійною історією творення світу і особливо знущаються над тим, що світ був створений у перший день, а сонце, місяць і зірки лише в п’ятий день. Вони знущаються над нашою вірою в те, що світ міг існувати тоді, коли не було світил небесних.

Ну що ж, таким знущанням вони виявляють тільки відсутність наукових знань: вони не знають того, що всесвіт повний світної матерії. Найдрібніші частинки матерії мають здатність світитися, їм притаманне світло.

 А світло небесних світил: сонця, місяця, зірок — це тільки результат скупчення, згущення цієї світної матерії, це конденсація матерії.

Сонце, місяць і зірки утворилися шляхом такої конденсації, шляхом згущення матерії, якій притаманне світіння.

 Значить, якщо Бог у перший день створив небо і землю, якщо створив всю ту незліченну матерію, якою наповнений всесвіт, то немає нічого дивного в тому, що в цей перший день Він наділив матерію властивістю світиться, бути носієм світла. І знаємо, що в неосяжному всесвіті є незліченно багато світної матерії, яка ще не згустилася у зірки і в сонця.

Це перше.

А друге, чого не знають ті, хто знущається над днями творіння, полягає в тому, що є різні види світла, тобто не одне тільки сонячне світло.

Є ще форма світла, яка називається фосфоричним світлом. Ця здатність матерії світитися особливим фосфоричним світлом, притаманна їй, виявляється, між іншим, у тому, що величезні глибини і дно океанів і морів, куди не сягає світло сонячне, зовсім не темні: там світло, там все освітлено цим фосфоричним світлом.

Ця форма світу також властива самій речовині, самій матерії.

Але залишимо науку, будемо говорити про інше. Хіба не знаєте ви, що коли великий пророк Божий Мойсей сходив із Синайської гори, несучи дві кам’яні скрижалі, на яких перстом були написані десять заповідей, то обличчя його світилося нестерпним для очей людських світлом, і ізраїльтяни просили, щоб він покривав своє обличчя, бо не могли дивитися на нього.

А чи знаєте ви, що в великий день Преображення обличчя, вся фігура, все вбрання Господа Ісуса Христа блищали подібним же світлом.

Ймовірно, багато хто з вас читав в книзі Діянь апостольських, що коли первосвященики та книжники і фарисеї, які гнівалися на проповідь апостолів, наказали їх ув’язнити, але вночі з’явився в темниці ангел Божий, і своїм неземним світлом освітив всю темницю.

Це яке світло, чи те яким сяяло обличчя пророка Мойсея, яким світлом світився Господь Ісус Христос на горі Фаворській, яке  світло засяяло у в’язниці, коли увійшов до неї ангел?

Звичайно, це не матеріальний світ, не світло сонця, місяця і зірок — це світ Божественний, світло, невідоме світові, світло, що виходить від Бога. Але є ще одна форма світла, мабуть, найважливіша для нас — світло невидиме, світло, якого не бачить людське око, світло, що має своє походження від Бога.

Цим незримим світлом світилися і світяться досі тіла та обличчя і очі людей, які цілком полюбили Бога, все життя своє присвятили Богу, людей, які метою життя своєї поставили виконання заповідей Христових.

Їх очі, їх тіла, всі їхні рухи — все це пронизано світлом незримим: звідки ми знаємо про цей незриме світло, як сприймаємо його? Ми знаємо про нього і можемо сприймати його, тому що самі ми духовні істоти, а не лише тілесні. Ми складаємося, крім тіла, з душі і духа — духа, який близький до Духа Божого, духа, що має початок від Нього.

А все духовне ми можемо сприймати своїм людським духом, бо всі форми духа — дух людський, ангельський дух, Дух Божий — споріднені між собою та мають здатність взаємного проникнення одного в інше.

 Дух святих людей незримо може відкривати нам те, що приховують їхні душі, бо мають здатність проникати в наші душі, в наш дух.

Незримий світ ангелів, незриме світло Духа святого теж може вступати в спілкування з нашим людським духом.

І чим глибше життя в Бозі у праведних людей, тим більше вся істота їх перейметься незримим світлом, тим світлом, яке сприймається людським духом, сприймається дуже трепетно.

 Люди, які подібні таким величним преподобним, як Антоній Великий, Макарій Великий і наші великі преподобні Антоній і Феодосій Печерські, Сергій Радонезький та Серафим Саровський, були носіями цього незримого світу духовного.

Все їх життя було життям духу. Вони знехтували плоть, про неї не дбали, дбали тільки про дух. Все їх життя протікало в безперервній молитві, спогляданні всього піднесеного, усього Божественного, в постійному читанні Св. Писання.

Світу незримого був сповнений і великий Святитель Миколай, пам’ять якого ми святкуємо. Він був сповнений цього світу невидимого, який від нього виходив і сприйманого серцями і душами людськими.

В чому ж джерело цього світу? Він з’являється в серці людському, по мірі того, як людина все глибше і глибше виконує закон Христовий, по мірі того, як більше і більше творить добрих справ, по мірі того, як все більш і більш милосердним стає він, наближаючись до Святителя Миколаю, пам’ять якого ми згадуємо і який позбавив нещасного голодного чоловіка від ганебного продажу на блуд тіл своїх трьох дочок.

Хіба ви не знаєте і про багато інших добрих справ?

Хіба не знаєте, що був він правилом віри і образом лагідності, і незриме світло, як сонячні промені, виходили від серця, від усієї його істоти. Він був лагідним, бо виконав заповіді Христові. Він в смиренні і лагідності близько наблизився до Самого Господа Ісуса Христа, якому він без ліні служив усе своє життя.

І саме тому, що світло незриме ось вже дві тисячі років виходить від душі померлого за нас Святителя, бо світло це не загинуло зі смертю його — саме тому ми так любимо його, бо самі прагнемо до цього світла духовного, світла незримого.

Прагніть, прагніть усе до світла незримого, до світла великого, якого був сповнений Святитель Миколай.

Амінь.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?