" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Слов янське язичництво

yazichnictvoЗ одного боку, у слові “язичництво” наче немає нічого поганого. Це слов’янське слово означає лише “народне”. Язичницька віра, таким чином, перекладається як народна віра.

Людина в усі часи шукала Бога, намагалася встановити контакт з потойбічним світом. Все було б добре, якби не та обставина, що людина за своєю природою – істота грішна й у релігійному пошуку йшла не зовсім чесним шляхом.

Замість реального пошуку Вищого, що передбачає роботу по очищенню своєї душі, безкомпромісну боротьбу зі злом і активне утвердження добра, людина задовольнилася малим… і духовно недоброякісним.

Навіщо вірити в Бога, якщо це зобов’язує прикладати якісь зусилля до духовного життя? Простіше, набагато простіше подружитися з духами, які тут як тут і самі пропонують людині спілкування. І обіцяють допомагати, лише б людина вірила і служила їм. Як неважко здогадатися, що насправді ці духи – демони…

Так язичництво ввело в свою практику обряди, які угодні новим покровителям: криваві ритуали, магію, чаклунство, закляття. Це язичництво поневолило людину і тримало її в духовному полоні протягом десятків тисяч років. Воістину князем, тобто царем миру і людства, став диявол…

Близько VII століття до Різдва Христового відбувся певний зсув у свідомості людей. В Індії, Китаї, Ізраїлі з’являються вчителі, які кличуть людей пробудитися, звільнитися від цього духовного бісівського паралічу. Але ворог не дрімає, і навіть в Ізраїлі, де один за іншим проповідували полум’яні пророки, практично нічого не змінилося… І ось Бог приходить у світ. Народжується Богонемовля. Воно примирить людину з Богом, Воно міцно зв’яже землю з небесами. Людина не буде водима якимись духами, його поведе по життю Отець Небесний.

І подивіться, що відбувається: поклонитися Новонародженому приходять волхви – астрологи( на звичайній мові – колдуни, маги) з далеких країн. Колишні духовні керівники людства складають свої повноваження перед Новонародженим – Істинним Царем і духовним Вождем світу. Настає нова ера! Те, що було можливо для людини в дохристиянський час, стає неможливим, рішуче, абсолютно неможливим для людини, яка дізналася про Ісуса – Бога. Тепер Господь, і тільки Він, веде людей по життю. Ніякі зірки, чаклунські ритуали або магічні прийоми – ніщо не може впливати на людину, яка поєднала своє життя з Христом. Язичницькі святині для нас – лише пам’ятки старовини. Все зле, бісівське, пов’язане з ними, вигнано, воно звільнене від влади сатани і по можливості воцерковлені.

На першій нашій фотографії стародавній аланський ідол, який сьогодні знаходиться у стін монастиря Аланського.

001-1

Колись алани прийняли християнство: гаряче, трепетно і більше ніколи не поверталися до язичницької віри. Ідоли перетворилися на пам’ятники. Або, згадаймо історію з преп. Арсенієм Коневським. Він приїхав на острів Коневец, коли там знаходились язичницькі капища. Коли святий подвижник ступив ногою на острів, звідти піднялася зграя ворон – біси запанікували. Тоді святий відлюдник поставив каплицю в епіцентрі язичницьких ритуалів – на камені, на якому приносилися криваві жертви. І молився, і відмолював це місце.

Каплиця і сьогодні на тому самому місці .

022

Тут не випадково згадане слово “воцерковлені”. Християни свідомо використовували під храми… колишні язичницькі капища. У місті Луксор (Єгипет) знаходиться знаменитий храмовий комплекс, що будувався багатьма фараонами протягом 2 тисячоліть. Саме тут християни в третьому столітті влаштували свій храм. Святилище капища було перетворено на вівтар.

003

На фотографії – фреска третього століття зі стіни цього, тепер вже древнього християнського храму. На фресці зображена Таємна Вечеря – Христос причащає апостолів.

003b

Але, що ми бачимо в 20-му столітті?.. Все перевернулося з ніг на голову! Люди, що називають себе християнами, відроджують магічні обряди. І вважають це нормальним, сумісним з їх вірою… Знаєте, це не смішно, це страшно.

Ось Різдвяний ярмарок (зверніть увагу – Різдвяний) у Гамбурзі. І павільйон, в якому дипломована ворожка приймає охочих… Без роботи вона не сидить. А для тих, хто ще вагається, вивішені газетні вирізки  – відгуки задоволених відвідувачів про неї.

004

У вже згадуваному Луксорському храмі стоїть пам’ятник Жуку-Скарабею. Для єгиптян цей жук був символом порятунку і загробного життя. Сьогодні гіди-араби, блискаючи оливковими очима, кажуть туристам: «Цей жук дає щастя і удачу всім, хто обійде його проти годинникової стрілки сім разів. Ми, мусульмани, віримо, що нашим життям керує Аллах. Тому ми в це не віримо, а ви, якщо хочете, можете обійти». І туристи йдуть – європейці, українці,  росіяни…

img05

Точно така ж «замануха» для туристів – у старовинному російському містечку Мишкін, на Волзі. Сто років тому на шляху до одного глухого села, стояв ідол – ведмідь (ведмедя тут шанували з глибокої давнини). І подорожні (у всякому разі, за словами місцевих екскурсоводів), проходячи повз, гладили його по голові, просячи удачі в справах. Потім його перенесли в музей. І сьогодні кожному відвідувачеві музею, при вході, анонсують унікальну можливість загадати бажання, погладивши ведмедя. І російські люди поспішають скористатися такою можливістю. Дикунство!!!

006

На Кавказі з дохристиянських часів і понині існує звичай, загадуючи бажання, вішаючи стрічку на дерево,

007

а в російському містечку Городець місцем поклоніння людей стала могила молодят. Вони розбилися на машині, повертаючись із загсу в 1985 році. З тих пір молодята приїжджають до цієї могили, щоб повісити стрічки на дерева, посаджені біля могил, «інакше в шлюбі не буде щастя» (слова місцевої жительки).

008

Багато, дуже багато подібних звичаїв є і у нас в Україні і тим більше, на так званій Святій Русі.

Як легко ми, християни, погоджуємося брати участь у подібних ритуалах…, а це насправді є чисте язичництво.  Мені говорили: не звертайте на це уваги, це просто милі звичаї… Але я бачу в цьому щось інше.

Недовіра до Бога, бажання шляхом якихось обрядів заслужити милість вищих сил (тобто, звичайний магізм). Все це особисто я сприймаю як зраду Господа, як повернення до того поганського світорозуміння, яке вже було пройшло і його не повинно бути. Чи не в Божій «руці душа всього живого й дух всякої людської плоті»? (Йов 12, 10) Чи не скаже нам Господь в День Суду: «ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних, що не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, в руці Якого дихання твоє і у Якого всі шляхи твої, ти не прославляв»? (Дан. 5, 23).

Нехай так не буде ніколи!

risunok

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?