" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

РОЗПОВІДІ ПРО ЧУДЕСА СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри !

Думається, що серед нас немає такої людини, яка б не любила розповіді про чудеса. Адже саме диво зближує нас з тим таємничим світом, в який нам так хочеться зазирнути… 🙂

І сьогодні, в день Святого Миколая  Чудотворця, розповімо вам 2 історії із тієї безчисленної кількості, про створені цим добрійшим святим чудеса. що зайвий раз підкреслює присутність Божу та Його угодників на нашій грішній землі.

“Хрест на хрест” – чудова допомога святителя Миколая
Ця історія сталася в самому початку Великої Вітчизняної війни. Її розповів  один московський священик. Сталася ця історія  з однією його  близькою родичкою. Чоловік її був на фронті, і вона залишилася одна з маленькими дітьми. Жили вони дуже бідно. Тоді  скрізь  був голод. Жити у важких умовах довелося дуже довго. Мати не знала, як бути з дітьми, вона не могла спокійно дивитися на їхні страждання. У якийсь момент вона стала приходити в стан повного відчаю і збиралася звести рахунки з життям. У неї була старенька іконочка святителя Миколая, хоча вона особливо й не шанувала його, ніколи не молилася. У храм вона не ходила. Іконка, можливо, дісталася їй у спадок від матері.

І ось вона підійшла до цієї іконочки і стала дорікати святителя Миколая, кричачи: “Як ти можеш дивитися на всі ці страждання, на те, як я мучуся, б’юся одна? Бачиш, мої діти вмирають від голоду? А ти абсолютно нічого не робиш, для того щоб мені допомогти!” У відчаї жінка вибігла на  майданчик, можливо, вже прямуючи до найближчої річки або ще щось збираючись зробити з собою. І раптом вона спіткнулася, впала, і побачила перед собою дві купюри вартістю десять карбованців, складені хрест-навхрест. Жінка була приголомшена, стала шукати: може, хтось упустив, чи немає когось поруч, але бачить: нікого немає. І вона зрозуміла, що Господь помилував її, і святитель Миколай послав їй ці гроші.

Це справило на неї настільки сильне враження, що стало початком її звернення до Бога, до Церкви. Звичайно, всі нехороші думки вона залишила, повернулася додому до своєї іконочки, стала молитися, плакати, дякувати. На послані їй гроші вона купила продукти. Але найголовніше, вона знайшла віру в те, що Господь поруч, що Він не залишає людину і що в такі важкі моменти, коли людині необхідна допомога, Господь обов’язково подасть її.

Потім вона стала ходити в храм. Всі її діти стали церковними православними людьми, а один син навіть став священиком.

Історія 2.  ІДИ  ЗА  МНОЮ

“Про цю історію, що сталася близько 30 років тому, розповіла  дуже віруюча людина.Розповідь була напечатана в місцевій газеті.Трапилося це на великому хустковому базарі в Сибірі. Звідусіль з’їжджалися туди перекупщики за  пуховими хустками.

Хустки допомагали багатьом селянам вижити. Народу на базарі завжди було видимо-невидимо. І весь натовп неймовірним чином змушений був уміщатися в невеликому прямокутнику, надійно відгородженому від продуктових рядів високим парканом. Ці нелюдські умови народ стійко переносив, а кишеньковим злодіям там було роздолля.

Дівчина поїхала з матір’ю продавати хустки, які та нав’язала, купуючи пух у односельців, щоб допомагати вчитися в інституті двом синам і виховувати третього, ще школяра. Батько помер від непосильної роботи дуже рано. Хустки були єдиним порятунком для сім’ї. І ось, продавши хустки, дівчина з матір’ю стали пробиратися до виходу. З усіх боків щільна людська маса. Мати трохи відстала. У дівчини виручені гроші – біля самого серця. В руці – порожня сумка… І раптом цю сумку вириває здоровань, з іншого боку такий же дилда смикає за шарф. Вона не встигає щось зрозуміти, а прямо перед нею, майже лицем до лиця, виростає третя фігура і наказує:

― Усміхайся!

Тут вона сильно злякалася, зрозумівши, що це грабіжники, які працюють під виглядом тих, хто фліртує хлопців. А хусткова  виручка в “затишному” місці… Один рух руки ось цього здоровила, та… Ірина напередодні поїздки вже чула про подібні випадки. Стало дуже страшно. Повна безпорадність… І вона стала читати псалом 90-й, відомий в народі як “Хто живе під покровом Всевишнього…”.

“Може, я вголос читала, не пам’ятаю, – говорила вона, – але далі сталося неймовірне. Здоровили раптом зникли, натовп переді мною розступився, утворився вузький, але достатній для проходу людини коридор, а попереду мене – сивий старий з бородою. Пам’ятаю донині, як в той момент мені стало надзвичайно легко. Старий мені каже:

― Іди, доню, за мною, ― і вивів з натовпу.

Я обернулася, мама в щільній товкучці з труднощами просувається, де я тільки що вільно пройшла. І тут вона згадала про хтозва звідки взятого доброго старого, дивиться, а його ніде немає”.

Це незвичайне переживання змусило дівчину довчити рятівний псалом до кінця. А спасителя свого потім вона побачила на іконі і дізналася, хто це такий.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?