Слава Ісусу Христу, дорогі наші читачі !
Все наше життя повинна бути заснована на нашій любові до Господа. Чиста і щира віра в те, що Господь любить нас, і що все, що відбувається з нами, йде нам тільки на благо – здатна дарувати нам «тихе і мирне житіє». Всі наші терзання і занепокоєння ведуть свій початок від недовіри Богу, від відсутності нашої любові до Нього.
Якщо чогось в нашому житті немає, значить, воно нам не корисне, то чого ж ми так переживаємо і нервуємо? То чому вимагаємо від Господа того, чого Йому поки не завгодно нам давати? Чи не від того чи, що вважаємо себе розумнішими Бога? Нам здається, що ми краще знаємо, що нам потрібно, але це переконання є лише доказом нашого вузького кругозору, нашої недалекоглядності.
Тільки Один Бог, що знає наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє, може передбачити той чи інший результат прохання нашого, тому то і не виконуються бажання наші, так як не принесуть вони нам нічого хорошого згодом.
Коли людина довіряє своє життя Богу, то вона перестає переживати, хвилюватися і мучитися з яких-небудь причин, так як знає, що Господь обов’язково все влаштує найкращим чином, так, як буде корисно нам для нашого спасіння.
Чи не тому ми в житті бідуємо, що біди нас оточують; а від того, що в них ми часто забуваємо про Бога, забуваємо найголовніше, що тільки в Бозі Одному ми можемо знайти і розраду, і допомогу і захист.
Коли ж завжди пам’ятати ми будемо про Бога, то і життя наше буде тихе, спокійне і доброчесне. А щоб добродійне життя не здавалося нам надмірно тяжким, триматися потрібно наступного: мати в серці нашому страх Божий, і старанно молитися Господу.
