Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри. Часом йдеш по вулиці і замість веселої, радісної, чистої мови молодих хлопців, доноситься лише лихослів’я і лайливі слова. Сумно. Але багато хто з них навіть не розуміють, яке велике зло і шкоду несе одне лише негідне слово з уст людини.
Слово – від Бога! Господь створив весь Всесвіт Своїм премудрим словом. І прикрасив цим чудовим даром людини, відрізнивши тим самим від інших земних істот.
Але як ми ображаємо нашу богоподібну людську природу, коли дозволяємо собі вимовляти гнилі, недобрі слова, вселяється ворогом і згубником людського роду – диявол.
Невинна, блаженна, чиста людина до гріхопадіння вживала слово тільки на прославляння Боже і подяку Творцеві за Його великі досконалості і благодіяння, на бесіду з Ангелами. А після падіння чоловік висловлював словом свій жаль про гріх, свої потреби і сподівання на спокутування. Але диявол, так близько підібрався до людини, і зумів підштовхнути її на гріх, не залишав людину і постійно запевняв нащадкам Адама і Єви нечисті думки, погані слова і злі дії. Ворог роду людського не в силах відняти дар слова, але здатний зіпсувати вищу здатність людської душі – прославляння імені Божого, – в ремствування і хулу на Творця. Диявол поступово навчив людину висловлювати замість почуття скорботи і каяття тільки сміх, осуд і лихослів’я, солодку молитву підмінив на мерзенне срамословіє.
І варто замислитися, коли з вуст виривається лайка, нечисть усяка, мерзенні слова, кого це потішає, кому служимо в цей момент? Ці нечисті мови без сумніву веселять донезмоги тільки диявола. І людина, яка хизується цією мерзотою, принижуючи свої людську природу, стає небезпечніше прокаженого. Апостол Павло наказує християнам уникати таких людей. Так як саме повітря стає нечистим від таких мерзенних слів. Адже разом з брудними словами в душу людини і її оточення вселяються і нечисті думки і почуття.
Ми, православні християни, помазані миром при Святому Хрещенні. Господь нам дав уста для прославлення Його Імені, для цілування хреста, святих ікон, для прийняття животворящих Його Таїн! О, який великий, тяжкий гріх це лихослів’я …
І треба просити у Бога допомоги в боротьбі з цією звичкою. Адже і перед Богом грішно, і перед людьми соромно, і перед самим собою щось соромно і небезпечно … Істинно так!
