Послання до Филимона — лист Апостола Павла до заможного християнина Филимона з міста Колосси, книга Нового Заповіту.
Послання до Филимона написане під час перебування під першим арештом апостола Павла у Римі у 62 −65 роках. Там апостол знайомиться із рабом християнина Филимона — Онисимом, що щось украв і втік від свого пана. Апостол привітав Онисима як брата та охристив. Павло пише лист до Филимона і відправляє його з Онисимом назад до Колоссів. Завдяки тому листові Филимон не тільки простив все Онисимові, але й звільнив від рабства. Повернувшись у Рим, Онисим став єпископом у Верії і помер як мученик, як і сам Филимон, його дружина Апфія і Аристарх.
Послання до Филимона — найкоротше із послань апостола Павла і нараховує всього 25 віршів та всього одну главу.
Лист згадується Отцям Церкви — Тертуліаном та Орігеном та іншими стародавніми письменниками.
Павло викладає у цьому листі євангельські засади свободи, рівності і братерства. Правда він мусив їх висловлювати дуже тактично через тогочасний устрій, за якого рабство було зрозумілим само собою.
