Чи часто нам потрібно згадувати та поминати наших рідних, які покинули цю землю і пішли в життя вічне?
Відповідь: як тільки є можливість, тобто, коли є в храмі служба варто піти та замовити поминання. Найкраще це робити в неділю або в церковні свята, коли в храмі відправляється Божественна Літургія. Під час такої служби священники творять безкровну жертву Ісусу Христу.
Тобто в неділю або в день церковного свята варто завчасно прийти до храму і написати так звані записки де треба написати імена тих, кого ви бажаєте пом’янути. І ще один момент – в православних церквах можна поминати лише тих людей, які прийняли хрещення і стали православними християнами.
Під час Літургії священник вирізає з просфори невеличкі частки та кладе їх в Святу чашу, де вони омиваються Кров’ю самого Ісуса Хреста.
Для правильного розуміння, треба сказати, що таке поминання є саме краще, що ви можете зробити для близьких, які вже померли.
Про важливість саме такого Літургійного поминання ми можемо прочитати в Посланні східних Патріархів: «Ми віруємо, що душі людей, що впали в смертні гріхи і при смерті не зневірились, але покаялися ще до розлучення з реальним життям, тільки не встигли принести ніяких плодів покаяння (такими плодами могли бути їх молитви, сльози, колінопреклоніння при молитвах, розрада бідних і прояв любові до Бога і ближніх у вчинках), – душі таких людей сходять в пекло і терплять за вчинені ними гріхи покарання, але не втрачаючи, при тому, надії на полегшення.
Полегшення ж вони отримують по нескінченній благості Бога через молитви священиків і через доброчинність, що здійснюються за померлих, а особливу силу має безкровна жертва, яку, зокрема, приносить священнослужитель для кожного християнина за його близьких».
В лавці у храмі ви знайдете бланки записки. На одних написано «За здоров’я», а на інших «За упокій». Зрозуміло, для поминання нам треба «За упокій» і на цьому листочку треба написати ім’я усіх ваших родичів, які вже померли.
Тобто, пишимо.
( кого?) – Тамару, Ірину, Петра, Олександра
Для поминання треба в першу чергу назвати священнослужителів та ченців та написати їх звання – ієрея Романа, ченця Олексія і т.п.
Писати можна, точніше треба писати всіх ваших рідних, які померли. Якщо не вдається вмістити всіх, можна попросити ще один лист.
Це ж не важно, але для душ померлих це неоціненна допомога для отримання полегшення від Бога.
Такі записки в одній церкві може коштувати тверду суму, але вона не велика чи в інших – вам запропонують дати пожертву для церкви чи для монастиря, якщо ви в монастирі замовляєте поминання, скільки побажаєте.
Записки бувають простими чи на замовлення і тут може бути невелика різниця в вартості.
Під час служби священник в алтарі читає ці записки на єктенії.
Ще краще, якщо в цей день ви самі посповідаєтесь та причаститесь Тіла та Крові Самого Господа Ісуса Хреста.
Окрім того, після закінчення Літургії ви маєте можливість замовити панахиду. Для цього ви приносите в храм пожертву в пам’ять про покійних у вигляді продуктів – хліб, цукор, борошно, якесь печиво, фрукти, цукерки та інші продукти і вже в храмі спитаєте куди все це покласти. В церквах для панахиди існує окреме місце і вам підкажуть, що і як треба зробити.
Коли людина померла, то вкрай потрібно замовити постійне моління в церкві на протязі 40 днів. ( про це чому це так важливо в попередній статі) Існують і другі терміни – це півроку та рік. В монастирях можна замовити і більш довгі терміни поминання на службі, або коли читається Псалтир.
Існує ще неписане правило, що треба замовити по можливості таке поминання хоча б у трьох храмах. Це краще для душі померлого.
Також для душі померлого корисно, якщо окрім молитви – на 3, 9 та 40 дні, та в дні народження померлого і в річницю його смерті ви роздаєте милостиню нужденним і кажете їм, щоб вони помолились за покійного.
Ні в якому разі не варто приносити м’ясо та продукти з м’яса та алкоголь ( виключення – вино кагор).
Але самою простою пожертвою є купити свічку та поставити за покійних
Але окрім щотижневої молитві на Літургії в храмі варто і щодня молитися на покійних вдома. Ці ваши молитви є милосердям вашим і воно зарахується вам як благе діло для спасіння вашої душі.
