" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

ПЕТРІВСЬКИЙ ПІСТ

Дорогі брати і сестри,відвідувачі нашого православного сайту церкви Святого Миколая в Бортничах. Сьогодні, у всіх православних християн вже закінчується другий день посту.

Петропавлівський або Апостольський піст встановлений Церквою на згадку первоверховних апостолів Петра і Павла. А оскільки слово «Петропавлівський» досить довге, то в народі цей піст став називатися просто і скорочено – Петровим.

Апостоли постом і молитвою  готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія. Хтось, можливо, подумає: а яке це має відношення до нас? Так найбезпосередніше. Благовіствування  Царства Божого – це не тільки обов’язок християнина, але і його природна властивість, якщо можна так висловитися. «Горе мені, якщо я не благовіствую  Євангелії!» – говорить апостол Павло, маючи на увазі, звичайно, не тільки словесну проповідь, а й саме життя, вчинки, які повинні свідчити про чистоту і святість нашої віри. Звичайно, без посту і молитов таке  благовіствування  неможливо.

Цього року Петрів піст  довгий. Він триватиме  рівно 30 днів. Пов’язано це з тим, що закінчення посту завжди припадає на 12 липня – день пам’яті первоверховних апостолів, – а початок припадає на другу неділю після П’ятидесятниці і, отже, пов’язане з Великоднем. Чим раніше Великдень, тим довше піст.

Вважається, що Петрів піст не строгий, «легкий», але якщо ми заглянемо в Типікон (Церковний статут) – виявиться, що все не так просто.

За Типіконом в Апостольський піст у вівторок і четвер рибу ми не їмо, але тільки споживаємо варену їжу з олією і випиваємо вина (природно, «сухого» і в самій помірній кількості). У понеділок, середу і п’ятницю до трьох годин дня не їмо зовсім, а потім споживаємо сирі овочі, фрукти і хліб (сухоїдіння), та й то не досхочу. В суботу і неділю дозволяється риба. Якщо в понеділок, вівторок і четвер служиться славослівна служба, то дозволяється варена їжа з єлеєм, риба і вино. Якщо славослівна служба доводиться на середу або п’ятницю – риба не дозволяється, але тільки варена їжа з єлеєм. Якщо ж на середу або п’ятницю доводиться служба бдіння, то дозволяється і риба. Крім того, риба дозволяється й у дні храмових свят, на який би вони не припали день.

Ось так все непросто. Але по стійкій парафіяльній традиції правила Петрового посту щодо їжі озвучуються так: У цей піст м’ясо, молочні продукти і яйця їсти не можна, але в усі дні, крім середи і п’ятниці можна їсти рибу (варена їжа з єлеєм теж не забороняється). І все.

І ось, що дивно – однаково правомірно і те й інше правило. Воно як би встановлює верхню і нижню «межі» Петрового посту. Перше правило має силу закону «писаного», друге – стійкої, а значить, законної традиції.

Тут доречно згадати слова апостола Павла, сказані з приводу ставлення до їжі:

«Хто їсть, нехай не погордує тим, хто не їсть; і хто не їсть, нехай не погордує тим, хто їсть <…> бо Царство Боже не пожива і не пиття, але праведність, і мир і радість у Святому Дусі (Рим 14 ,. 3,17) »

Крім того, треба пам’ятати, що Типікон є не стільки правилом і нормою, скільки ідеалом і зразком. Що це означає? А те, що Типікон нам дано не для безумовного і буквального виконання, а для смирення; для того, щоб ми, порівнюючи своє життя з висотою життя святих отців, приходили в смиренний  стан духу. А це і є найцінніша жертва перед Господом: «Жертва Богові дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Бог не погордує». Більш того, дотримуючись піст у всій строгості і в згоді з Типиконом, на тлі загальної «розслабленості», людині майже неможливо втриматися від помислів самозадоволенняи й гордості. А помисли ці позбавляють піст будь-якого сенсу, тому, що «Бог гордим противиться». Так що якщо хто і має намір дотримуватися піст у всій строгості – нехай особливо тверезиться і пам’ятає слова апостола Павла: «Хто думає, що він стоїть, бережися, щоб не впасти».

Але ж піст полягає не тільки в утриманні від м’яса. У прийнятті пісної їжі теж треба бути помірним, і від улюбленого телевізора добре б відлучити себе, і від патологічної балаканини по телефону, і від випивки, і від подружньої близькості … словом, від усього, що так звично скрашує гіркоту життєвих буднів ,

Хтось скаже – суворо … Та ні ж … Наш піст, навіть самий «суворий» – з точки зору канонів і правил монастирського, подвижницькоого житія – це просто «солодке життя». Те, що нам здається суворий піст, для рядового ченця XVI – XVII століття, мабуть, здався б відпусткою, відрадою, відпочинок від праці. Так ми ослабли, знемогли в порівнянні з нашими предками. І причини тут не тільки і навіть не стільки об’єктивні, на кшталт горезвісної «екології». Справа в нас самих, в нашій «теплохолодності», у відсутності рішучості жити по БОГУ.

Є закон духовного життя, обійти який не вдавалося нікому і ніколи. Закон цей звучить лякаюче: «Дай кров – прийми Дух». Але якщо ми не хочемо себе хоч трохи обмежити в плотському житті, – кожен у своїй мірі, звичайно, – то нема чого дивуватися, що ми «нічого не відчуваємо», нема чого дивуватися, що немає у нас живого спілкування з Богом. Тому, що потрібно спочатку «дати кров». Чи не «здати», зауважте. Мова йде не про донорські акції, а про працю, про необхідність добровільного обмеження себе, заради придбання, «наживи» Святого Духа. А адже це наша мета і якщо ми до неї не прагнемо, то питається в чім наше християнство?! В носінні хрестика тільки? Як же життя по Заповідях Божих в цьому безбожному світі? Адже це і є наш головний скорботний, але і радісний хрест, хрест, який треба нести, рятуючи терпіння душі! Адже в покірливім, свідомім і вдячнім терпінні скорбот і труднощів,  не тільки тілесних, а й душевних – полягає велика можливість придбання благодаті. І не треба нам шукати «розради» в розвагах, як ми це все звичайно робимо, і взагалі ніякої «нагороди» шукати не треба, а тільки вважати себе «рабами  безключними» по слову Господа. Тобто, що б ми не робили доброго – це всього лише те, що ми ПОВИННІ були зробити, і не більше того. Яке гарне, точне слово «безключні», ви тільки вдумайтеся. Ось замок – дуже складний, хитрий, надійний, а без ключа він – ніщо, шматок заліза нікуди непригодний. Ось так і ми, з усіма нашими працями і «подвигами» – ніщо без Господа, без Його благодаті.Смисл поста в тому, щоб утримуватися від усього, що віддаляє нас від Бога, від того, що заважає в творенні духовного життя. І всі ми насправді добре знаємо, що саме нам заважає, у кожного є свої «перепони». Для одного це схильність до обжерливості, для іншого глузливість, для третього звичка до засудження, для четвертого самолюбство, гордість … Ось на ці особисті перешкоди і потрібно звернути особливу увагу, визначити власне поле боротьби. Наша мета не просто дотримувати необхідні правила, дієти. Наша мета – наблизитися до Бога, увійти в живе, покаянне й радісне спілкування з Ним, стати причасником Його доброти … І радість, реальна радість такого спілкування з лишком покриває всі тяготи посту. Адже не дарма Господь говорить, що «ярмо Моє любе і тягар Мій легким є». Заради сердечного сокрушення, заради почуття живої присутності Божої варто адже хоч трохи себе упокорити. І скука, нудьга, порожнеча сердечна, яка відбувається спочатку від такого смирення, свідчить лише про рабство душі, про її покірності плоті. А ми як справжні хазяїни душі, підкоримо її духу, наситимо Словом Божим, наповнимо молитвою, очистимося в таїнстві сповіді, долучившись Тіла і Крові Христа … Душа перетвориться, зрадіє, оживе. Тільки так ми можемо дізнатися, що ж таке духовне життя. І пояснити це ніякими словами неможливо. Потрібно просто взяти і попробувать.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?