" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

МАЛЕНЬКІ ПРИТЧІ ПРО ДОБРО І ЗЛО

Слава Ісусу Христу, дорогі відвідувачі православного сайту “Церкви Святого Миколая в Бортничах”!

Перед Вами маленькі притчі, які ми радимо Вам прочитати разом з дітьми.

Їх повчальний сенс буде зрозумілий кожній дитині!

 

 

НЕ ПРИВІД ДЛЯ ЗНЕВІРИ

Прийшов сум  до радості і каже:– Давай, радість, будемо сумувати!

А сказано це було зі злим умислом – зло його так навчило, щоб потім разом посміятися над радістю. Щоб занадто не раділа!

А радість раптом і каже:

– Давай. Тільки з однією умовою. Будемо сумувати, якщо тільки знайдемо підходящий привід для твого перебування в моєму будинку.

А ні, то, як кажуть, от Бог, а ось – поріг!

Почав сум привід для того, щоб залишитися, шукати. А за ним і ходити довго не треба. Варто тільки у вікно подивитися!

– Дощ на вулиці… холодно… – мерзлякувато щулячись, поскаржився він.

– Ну і що? – дивується радість. – Дощ – це Божа милість, значить буде хороший врожай!

– Так дощ-то вже другий тиждень. Так і зовсім залишитися без врожаю можемо…

– Бог милостивий! Пошле ще сонце. А ні, то все одно подасть їжу. І ми будемо дбайливіше ставитися до того, що маємо!

– Так що ми маємо? – з тугою обвів руками навколо сум. – Одні злидні навколо…

– Та це не біда! В холоді, голоді та злиднях – скоріше Бога згадаєш!

– Та що ти все: Бог… Бог… – розсердився сум. – У тебе що – інших відповідей немає?

– Так я ж тобі відразу сказала: ось – Бог, – показала собі на серце радість, – а ось – поріг!

І вказала у бік дверей, куди, розуміючи, що йому нічого не вдіяти з такою радістю, понуро побрів сум.

НІЧОГО СПІЛЬНОГО!

Був у гніву син. Звали його – зло. Такий, що йому самому було з ним важко.

І вирішив він його одружити на якій-небудь чесноті.

Дивись, трохи пом’якшає, і йому на старості легше з ним буде!

Викрав він радість і одружив на ній своє зло.

Тільки недовгим був той шлюб мимоволі. Але залишилося від нього дитя – зловтіха.

Та й правда, не може бути нічого спільного у добра зі злом. А якщо раптом і трапиться, то добра від нього не чекай!

СТАРА ГРУБКА

Розповіла старій грубці нова батарея про те, як з нею тепер людям легко живеться.

– Ні тобі дров рубати, ні тобі грубку, тобто пробач, тебе – топити! Та і не тільки зі мною! У будинках тепер – газ, світло,

кухонні комбайни, пральні машини!

На що господині раніше приходилось цілий день, а то і два витрачати, тепер йде година, якщо не менше!

– Як добре! – зраділа піч. – І на що ж вони витрачають вивільнився час?

– Ой, всього не переказати! – почала перераховувати батарея. – Сплять довше, в гості і на всякі розваги ходять,

а головне – телевізор дивляться!

– Шкода, – засмутилася стара піч. – А у нас, якщо був вільний час, то люди молилися, творили добрі справи і йшли в храм.

І розхотілося дізнаватися від батареї подальші новини сучасного життя.

ВІРНА ОЗНАКА

Побачив чоловік чужий гріх і давай його засуджувати!

І тим-то він поганий, і тим поганий.

А те, що у самого такий гріх був, він навіть не підозрював.

А як ми про це дізналися?

Дуже просто.

Адже якщо хтось зауважує чужий гріх і гнівається на нього, то це перша ознака того, що він є і в ньому самому!

ЗАПІЗНІЛА ВДЯЧНІСТЬ

Потрапила акваріумна рибка в річку.

Оточили її місцеві риби, подивувалися  і запитали – як їй жилося в домашніх умовах.

– Добре! – згадуючи теплий, затишний акваріум, відповіла, тремтячи від холоду, рибка і поскаржилася: –

Одне було погано: годували тільки один раз в день!

– Ну, з цим у нас простіше! – заспокоїли її риби. – Їж, скільки хочеш! Якщо, звичайно, зможеш…

І кинулися хто куди у пошуках корму.

Сенс їх останніх слів акваріумна рибка зрозуміла до вечора, коли їй довелося зустрічати ніч напівголодною.

І ще вона зрозуміла, що була дуже невдячною до всього того, що давалося їй – даром!

СИЛА ПОКАЯННЯ

Втекло молоко з каструлі і почало у всьому звинувачувати нетерпіння:

– Що ж це ти мене почекати не могло! Знову, як завжди, поспішало?

– А я тут при чому? Це все неуважність. Вона господиню чимось відвернула, та вчасно не зняла каструлю!

Неуважність хотіла всю вину перекласти на неуважність… Та – на саме молоко…

Але господиня раптом сказала:

Та це я сама в усьому винна! Більше такого не повториться!

І дивна річ – після цього визнання ніхто навіть із самих злих і сварливих шкідливих звичок не став дорікати.

А втім, що ж тут дивного?..

Дорогі брати і сестри : Творіть добро і будьте милосердні !

Нехай на вас завжди перебуває Божа благодать !

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?