" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

МАЛЕНЬКІ ПРИТЧІ ДЛЯ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ. 

Публікуємо дуже цікаву підбірку притч написану священником Української православної церкви.

 

ВІЧНЕ ПИТАННЯ

Помчала молодість на дискотеку. Веселилася всю ніч і навіть не втомилася!

Зібралася старість вранці в храм, дійшла до порога – а далі немає сил йти…

Сіла і плаче…

Побачила це мудрість і зітхнула:

– Якби молодість знала! Якби старість могла…

ПЕРЛИНА

Дізналася книга від наукової сусідки по книжковій полиці про те, як народжуються перли, і стала відчайдушно заздрити перловим раковинам.

– Ось хто не дарма життя проживає! З простої піщинки таку красу створює!

І ось одного разу поклали в книгу осінній листок.

Ах, як вона зраділа!

– Тепер і у мене буде перлина!

Але пройшли роки, а перлина так і не з’явилася!

Та й навіщо?

Вона і без того була в цій книзі: прекрасна, що веде людей до Бога повість!

 

ВІРНІСТЬ

Продав чоловік голуба.

Відвезли його далеко-далеко.

А він все одно повернувся додому.

Побачив його чоловік і подумав:

«Голуб – проста птиця, і той так прагне у свою вітчизну. А я, людина, зовсім забула про свій рідний дім…»

І в той же день пішов в храм – земні двері Небесного дому!

 

ЖИВА СВІЧКА

Прийшов боголюбивий чоловік в храм.

А свічку забув купити.

Згадав, тільки коли увійшов в глибину храму, де вже почалася служба.

Що робити?..

Не повертатися ж до свічкового ящика, щоб не заважати людям молитися!

І вирішив він: тоді буду сам стояти замість свічки!

І стояв. Всю службу – рівно, не рухаючись, тільки кланяючись іноді, горя молитвою, як ніколи, нічим не відволікаючись…

А коли виходив з храму, то згадав, що забув поставити свічку. І зітхнув з розкаянням.

Він навіть уявити собі не міг, що ніколи ще не ставив такої угодної Богу свічки!

 

ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ

Надумала ненависть знищити світ.

Перетворилася вона в вогонь і давай палити все навколо!

Побачила це любов і стала на її шляху – водою.

Стала тоді ненависть руйнівним ураганом.

Але й любов не дрімає: стала перед нею незламною скелею.

Далі – більше. Ненависть – мором. Любов – зціленням. Ненависть – війною. Любов – світлом.

І так, скільки б не намагалася ненависть знищити світ, завжди перед нею надійною перешкодою вставала любов.

Вона і зараз стоїть.

Інакше давно б вже не було миру…

 

ПАМЯТеЗЛОБНІСТЬ

Йде пам’ять по вулиці.

Кого зустріне – обов’язково привітається, згадає щось хороше і побажає всього доброго.

Всі на неї дивляться, не натішаться.

Раптом назустріч – памятезлобність.

– Слухай, пам’ять! Чому тебе люди люблять, а мене ненавидять? Адже ти теж не пам’ятаєш тільки добро, але й зло!

– Так, пам’ятаю, – погодилася пам’ять. – Але, на відміну від тебе, з жалем і співчуттям. Навчися не радіти злому, і тебе теж любитимуть люди!

– Добре, я так і зроблю. – Пообіцяла памятезлобність, але, відійшовши, тут же забула цю добру пораду.

Адже воно могло пам’ятати тільки зле…

 

ПРЕМУДРІСТЬ

Якось дощик пролився над самим синім морем.

Пролився та запитує себе і навіщо я це роблю, Бог же чудово розуміє, що від мене більше користі в пустелі, там де засуха. Це такі гордовиті думки у дощу були. Але він того не побачив, що на плоту сиділи змучені люди, які потрапили в біду. Для них каплі цього дощу, який вони так жадібно ловили спраглими губами, було спасінням.

Вони були нескінченно вдячні Господу за те, що він спас їх від смерті, яка могла настати від зневоднення організму.

 

КОЛИ ГОРЯ НЕ БУВАЄ

Пішло горе до людей – збирати данину.

В яке село чи місто не зайде – скрізь плач, стогони…

Раптом бачить – храм. Небагато людей, але всі, як один, замість того, щоб плакати – співають.

Підступило до них горе і стало вимагати данину.

А йому і відповідають:

– Іди геть! Немає у нас твоєї частини!

– Як це немає? – здивувалося горе і почуло:

– А ось так! Ми з Христом, а з Христом горя не буває!

Так і не дали їй дані. І стало дуже страшно йому: а що, якщо всі люди у храми підуть?

З кого воно тоді данину брати буде?

 

БОГ В ДУШІ

Якось один зустрів іншого приятеля і каже йому. Я йду в храм, пішли зі мною, але інший на повному серйозі каже, що він і так живе з Богом в душі і йому ходити в храм не обов’язково.

Але тут поруч пролетіла на високій швидкості машина з явно нетверезим водієм, яка ледве не збила іншого приятеля.

Тоді він каже, ну це ж треба так, у меня душа в п’яти залізла.

Тоді віруючий також цілком серйозно питає, а що, і Бог теж туди забрався?

Здивовано подивися на віруючого приятель з Богом в душі, але задумавшись, мовчки пішов з першим до храму..

НАДІЙНА ОХОРОНА

Захотілося пихатому зайцю, щоб лисиця його будинок сторожила.

Побудував будку. Помістив в неї, з допомогою вовка, лисицю.

І з тих пір більше в хату не заходить.

Лисиця не пускає!

 

ХИТРА ГЛУХОТА

– Гей, сусіде, виглянь у вікно!

– Ну! Чого тобі?

– Позич сто рублів!

– Голосніше, не чую!

– П’ятдесят рублів, кажу, позич!

– Не чути, тобі кажуть!

– Тьху ти! Я тобі п’ять рублів, що в минулому році брав, приніс…

– А, ну-ну! Так би одразу й казав! Давай їх швидше сюди!..

 

ВТІХА

Зустрілися билинка і порошинка.

– І нікому я більше не потрібна! – поскаржилася билинка.

– А я й зовсім ніколи нікому не була потрібна! – зітхнула порошинка.

Повз них  йшов чоловік.

Почув він цю розмову і сказав:

– У Бога навіть лист випадково не падає з дерева. Все в Його волі і немає нічого в цьому світі забутого і тим більше зайвого.

Ахнула від несподіванки порошинка.

Просяяла від радості билинка.

Подивилися вони з повагою на людину.

І радісні розійшлися по своїх справах!

ДУРІСТЬ

Захотіла дурість з парасолькою замість парашута стрибнути.

Так мудрість її відмовила.

– Навіщо тобі, – сказала вона, – парасолька, якщо з таким же успіхом можна і без нього стрибнути?

Подумала-подумала дурість і не стала стрибати.

А даремно.

Як добре було б на землі без неї жити!

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?