ДЕНЬ ПАМ”ЯТІ АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри. Сьогодні, 13 грудня святкується пам’ять першого з Христових апостолів Андрія Первозванного.
Апостол Андрій Первозванний – один з 12 апостолів, обраних Господом для євангельської проповіді. Апостол Андрій народився в місті Віфсаїді в Галілеї. З юних років він відрізнявся молитовною спрямованістю до Бога; не був одружений, але став учнем святого пророка Іоанна Хрестителя, що сповістив про Боговтілення. Коли святий Іоанн Хреститель вказав на Йордані апостолам Андрію і Іоанну Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим, вони негайно пішли за Господом (Ін. 1,36-37).
Апостол Андрій не тільки першим пішов на заклик Господа (від чого і дано апостолу ім’я Первозванний), але він був також першим з апостолів, який сповідував Його Спасителем, привівши до Христа свого брата Симона, майбутнього апостола Петра (Ін. 1,40-41) . Після Воскресіння і Вознесіння Христового апостол Андрій зробив декілька подорожей, проповідуючи Слово Боже. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор’я. Вгору по Дніпру апостол Андрій піднявся до місцезнаходження  теперішнього Києва, де поставив Хрест на київських горах, звернувшись до учнів своїх: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике і Бог спорудить багато церков ».
На важкому шляху благовісника апостол Андрій зазнав багато скорбот і страждань від язичників: його виганяли з міст, піддавали побиттю. Але Господь зберігав свого обранця і за його молитвами здійснював дивні чудеса. Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри. Свою силу явив Господь через учня Свого і в цьому місті. За молитвою апостола Андрія в Патрах видужав тяжкохворий Сосій, знатний городянин; накладенням апостольських рук зцілилася Максимілла, дружина правителя Патрського. Ці та інші чудеса спонукали жителів міста приймати від апостола Андрія Хрещення, але правитель міста Егеат залишався закоренілим язичником.
Апостол Андрій Первозванний з любов’ю і смиренням кликав до душі правителя Егеат, прагнучи відкрити йому християнську таємницю вічного життя, чудотворну силу Святого Хреста Господня. Розгніваний Егеат наказав розіп’яти апостола. Язичник думав зганьбити проповідь святого Андрія, якщо предасть його смерті на хресті, який прославляв апостол. З радістю прийняв святий Андрій Первозванний рішення правителя і зійшов на місце страти з молитвою. Щоб продовжити муки апостола, Егеат наказав не прибивати рук і ніг святого, а прив’язати їх до хреста. За переказами, хрест, на якому був розп’ятий святий апостол Андрій, мав особливу форму – був у вигляді букви X. Два дні апостол з хреста учив присутніх навколо городян.
Люди, які слухали його, всією душею співчувати йому і зажадали зняти святого апостола з хреста. Злякавшись народного обурення, Егеат наказав припинити страту. Але святий апостол став молитися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Як не намагалися воїни зняти апостола Андрія, руки їм не корилися. Розп’ятий апостол, віддавши Богу хвалу, сказав: «Господи, Ісусе Христе, прийми дух мій». Тоді яскраве сяйво Божественного світла осяяло хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, святий апостол Андрій Первозванний вже передав свою святу душу Господу. Максимілла, дружина правителя, зняла з хреста тіло апостола Андрія і з честю похоронила його.