Мир Вам, дорогі відвідувачі православного сайту парафії Святого Миколая в Бортничах!
Одна православна жінка поставила таке питання, яке вказано в назві статті на наш погляд хвилює багатьох людей, які часто не розуміють слів молитов і співів богослужінь.
Більш детально її запитання звучить так:
“В одному з духовних журналів я прочитала, що не дозволяється в церкві читати про себе власні молитви, а також православні молитви з книжок окремо від церковного співу, особливо на всеношній, коли читається так все швидко і нерозбірливо, що не можна вловити сенсу молитов.
Коли я молюся за літургією, яку добре знаю, то я не можу користуватися іншими молитвами, але за всеношною — інша справа.
Я повинна читати про себе хоча б Ісусову молитву, що раніше мені і дозволяв мій духівник: він мені говорив, що якийсь святитель (забула ім’я) говорив, «якщо ви в церкві не розумієте читання, тоді треба читати молитву Ісусову».
Що ж тепер? Я, значить, не можу ходити до всеношної, якщо я не розумію читання? Раніше я читала інші молитви, і моя увага не розбивалася”.
Відповідь:
“В храмі відбувається спільне Богослужіння. Це — спільна молитва всіх віруючих, які об’єднуються духовно у цій спільній молитві про одне й те ж — про загальні свої потреби духовні і тілесні.
Тому неправильно чинить той, хто, приходячи в храм на Богослужіння, не бажає брати участь у цій спільній молитві, яка повинна відбуватися « єдиними устами і єдиним серцем», а молиться сам по собі, окремо від загально-церковної молитви. Лише в цьому сенсі і тільки в цьому забороняється в православному храмі молитва окрема, своїми особливими молитвами, з молитовних книжок, як це прийнято, наприклад, у римо-католиків, які не беруть участь в загальній церковній молитві, як ми, православні.
АЛЕ СТЕЖИТИ ЗА БОГОСЛУЖІННЯМ ПО ТАК ЗВАНОМУ «ВЕЛИКОМУ ЗБІРНИКУ» АБО З ІНШИХ БОГОСЛУЖБОВИХ АБО МОЛИТОВНИХ КНИГ, ЯКІ МІСТИТЬ В СОБІ БОГОСЛУЖІННЯ, ЗВИЧАЙНО, АНІТРОХИ НЕ СОРОМНО, А, НАВПАКИ, ПОХВАЛЬНО, БО МИ І ПОВИННІ ПІД ЧАС БОГОСЛУЖІННЯ УВАЖНО СТЕЖИТИ ЗА ТИМ, ЩО ЧИТАЄТЬСЯ Й СПІВАЄТЬСЯ, І МОЛИТИСЯ ТИМИ Ж СЛОВАМИ, ЯКИМИ МОЛИТЬСЯ ВСЯ ЦЕРКВА.
Тим більше це природно, коли читання і спів бувають нерозбірливими. Адже ми, православні віруючі, всі повинні свідомо брати участь у Богослужінні, на що ясно вказує і наш Статут, коли говорить, що у відповідь на вигук священика «МИ» або «ЛЮДИ» відповідаємо: «АМІНЬ» або «ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ» і інше, і співати в церкві, за ясним змістом статутних вказівок, як і по самій ідеї нашого Богослужіння, є «спільною справою», повинен, власне кажучи, не хор, як щось зовсім відокремлене від тих, хто молиться, а всі ті хто моляться в храмі.
Отже, повинно бути ясно, що читання за молитвенниками своїх особливих молитов під час Богослужіння це — одне, а стежити за ходом Богослужіння за богослужбовим текстом, це — зовсім інше. І наскільки перше — ганебно, настільки друге заслуговує лише схвалення і заохочення.
Читати при нерозбірливому читанні і співі в храмі Ісусову молитву цілком допустимо, тим більше, що за статутом цією молитвою можна навіть замінювати всі види добового Богослужіння, як це зазначено у Богослужбових книгах.
Само собою, повинно бути зрозуміло, що краще творити про себе Ісусову молитву, ніж, не розуміючи і не розбираючи того, що читається й співається на криласі, дозволяти своєму розуму блукати хтозна-де. Розум, нічим не зайнятий, природно віддається неуважності, і ось це вже буде безсумнівно тяжкий гріх”.
