" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Чому Христос забороняв зціленим говорити про Себе


Христос воскрес, дорогі наші відвідувачі! Читаючи Євангеліє, ми часто стикаємося з тим, що Господь наш Ісус Христос забороняв зціленим  говорити про Себе. Один з прихожан задав таке запитання :

– Чому Христос, зціливши прокаженого, відправляє його з суворим попередженням: «Дивись, нікому нічого не говори»? Хіба не вчить нас Церква, що Христос Своїми чудесами доводив, що Він Бог? Хіба не було б це Його кращою місійною проповіддю?

– Ми завжди бачимо в Євангелії те ж правило «таємниці Месії»,

– Так, чудеса свідчать про Його Божественність. Але не можна думати, ніби Він намагався насамперед «явити Свою силу», «показати, Хто Він». Навпаки, Господь навмисно приховує Свою гідність, і вимагає, щоб не говорили про Його чудеса. І ця сувора заборона щодо Своєї таємниці Господь зберігає до години Хресних страждань. Він нагадує про це апостолу Петру після сповідання ним своєї віри в Кесарії Филипової (Лк. 9, 21).

Тут ще один доказ автентичності Євангелія: якби ця книга була складена такими захопленими послідовниками Христа, які в апологетичних цілях були б готові на будь-які перебільшення, вони підкреслювали б тільки славу, силу, сліпучі Божественні явища Свого Вчителя. Але ось урок для нашого сучасного місіонерства, для нашої проповіді зовнішнього світу: істинний Бог не хоче, щоб Йому надавали такий сліпучий образ. Насамперед Йому треба, щоб Церква з усіх сил протистояла спробі затвердження у світі гріха як норми, щоб люди дізналися тайну покаяння. Не даремно ж апостол Петро скаже потім: хрещення є обітниця Богові доброго сумління, яке рятує нас воскресінням Христовим (1 Петро. 3, 21). Зверніть увагу, що Христос називає Себе «Сином Божим», тільки коли мова йде про Його Хресні страждання, перед судом, що засуджує Його на смерть, коли вже немає ніяких перешкод для затвердження таємниці Його Божественної Особистості. Коли всі мрії про людську і політичну велич стали воістину марними.

Перш ніж повернутися Хрестом до Себе, до Бога, Він повинен прийти до тих, хто протилежний Йому, гранично протилежний — там, де панує безчестя, прокляття, смерть. Дійшовши до Хреста, Він долає будь яку  відстань між Собою і людьми. Він — поруч з тими, кому було заборонено навіть дотик до святині. У Христі Божественне життя пропонується тим, хто безнадійно віддалений від Бога. Ось чому церковна завіса роздирається від верхнього краю до нижнього. Вона сповіщає нам, що Бог чинить на Голгофі Свій результат. У цьому Розп’ятті Бог стає доступним всім. І ту ж таємницю відкриває Сам Христос. Він — перехід від людей до Бога Отця. Він — Червоні Ворота (Діян. 3, 4), через які можна пройти даром. Цими Воротами входить в рай розсудливий розбійник.

Так Слово Отче відкривається для всіх людей. Ми чуємо міцний крик вмираючого на Хресті. Крик віри всіх людей, бо ця молитва — слова псалма: «В руки Твої віддаю дух Мій». Люди, що стоять біля Хреста, можуть пізнати  в ній свою молитву. Віру богообраного народу, його сподівання перед обличчям смерті Він робить Своєю. В цей час Його голос зливається зі всіма  людьми, що молилися в Ізраїлі. Він — Чадо Авраама, Чадо Адама, вмирає на Хресті, — в приниженні, але також і в возвишенні, бо, проходячи через серце, через Його уста, віра богообраного народу, коли вона не спотворена, стає вірою Сина Божого. Бо Він каже: «В руки Твої». Це довіра Батькові, це віддача  Себе Йому — світло. Їм відкривається Лик Бога. Він — Батько! В Його руки передає Себе Христос. Поступаючи так, Він показує, що знає — це Батьківські руки. І Він хоче, щоб Його довірою вони були явлені такими всім. Знову ми бачимо, що Він повинен був не врятувати Себе, як глузливо вимагали того духовні вожді Ізраїлю. Він міг би прославити Себе, знайти ні з чим незрівнянну славу від світу цього. Але Бог залишився б невпізнаним. Бо Син перестав би бути Сином. І Батько залишився б недоступним для людства назавжди. Ні, Син Божий хоче бути прийнятим до кінця Батьком. Щоб бути досконалим розкриттям Батька. Ця Його спрямованість ясна як кристал в годину вмирання. Мета всього Його життя досягнута: поставити людей перед Своїм Батьком, відкрити їм можливість впізнавання в Ньому Любові, яка воскрешає мертвих і називає неіснуюче як існуюче (Рим. 4, 17). Вимагалося таке явище завершенням Його віри і надії, щоб свідоцтво всього Його життя було повним, досконалим.

І Господь наш — завжди Той самий прихований Бог. Він відмовляється від популярності, від популярної віри, Він біжить від захоплених натовпів, які в годину випробування можуть кричати: «Розіпни Його!»

Не забудемо також, що час від часу повставали так звані «осяяні», що видають себе за чекаєго Месію, і у них було багато послідовників. Ось чому Господь не хотів, щоб про Нього говорили раніше часу. Його шукали, тіснилися юрбами навколо Нього, щоб тільки використовувати Його в своїх цілях. «І він заборонив їм, щоб нікому не говорили про Нього» (Мк. 8, 30). «Таємниця Месії» — не є несхвалення такого іменування, але застереження від передчасного його розкриття — і тому спотворення.

Люди завжди опиняються перед тією ж проблемою, що і фарисеї, які вимагали «знамення з неба». Месіанське очікування настільки двозначно в іудейському середовищі (а сьогодні і в нашому), що треба щоб Христос пройшов через смерть і воскресіння, перш ніж буде явлено Хто Він, «від початку Сущий».

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?