" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Чому родина – це щастя? Рецепт щасливої сім ї

shhasliva-rodinaЧасто говорять, що сім’я – це щастя! Наскільки це висловлювання вірно?

Чи можливе щастя поза шлюбом? Чому люди бояться створювати сім’ї?

Найчастіше слова: «шлюб, сім’я», викликають у молодих людей неприємні емоції, навіть якийсь страх, як перед чимось невизначеним і лякають, але ж раніше такого не було, і той, хто не прагнув створити сім’ю, вважався невдахою і не міг відбутися як людина. Чому ж зараз все так змінилося? Чому людьми загублена цінність шлюбу? Чому стало в моді спільне співмешкання?

Справжня любов можлива тільки в шлюбі і ніяке спільне співжиття, іменоване “цивільним шлюбом”, не в змозі, навіть хоч частково, бути схоже на справжню любов, почуття яке є найсильнішим на землі, і здатне існувати, як в земному житті, так і в Вічному.

Ті з людей, хто глумиться над шлюбом, хто висміює його, хто навмисно обходить його і не поспішає вступати в нього, такі люди, як правило, закінчують своє життя погано: вони нещасні, духовно бідні, понівечені життям, вони спустошені і не бачать сенсу в життя. Багато з них потрапляють до в’язниць, багато спиваються, багато хто приймає наркотики, велика ж частина, так і залишаються озлобленими і вічно всім незадоволеними людьми.

Чимало є й таких, хто все життя хотів обзавестися сім’єю, але Господь, з тих чи інших причин, вважав за потрібне не давати їм можливість створити сім’ю. Несповідимі шляхи Господні. Є й такі, яким Бог дав шанс створити сім’ю, та через свій егоїзм і себелюбство, вони не змогли реалізувати можливість знайти сімейне щастя. А є й такі, хто б і міг створити сім’ю, але не хоче цього, такі люди взагалі чинять безвідповідально, і навіть убивчо, в першу чергу, до самого себе, бо вони, живуть не по слову Євангельському, а на те щоб догодити своїй плоті і своєму себелюбству, самі позбавляють себе радості і щастя сімейного життя, і повинні бути готові до того, що якщо вже вони не хочуть увійти на потужний і впевнений корабель сімейного життя,  то їм доведеться все своє життя плисти на плоту, який весь час загрожує перекинутися і потонути в гірких і галасливих водах житейського моря.

Рецепт щасливої сім ї

Так чи треба вступати в шлюб чи ні? Давайте спробуємо розібратися в цьому непростому питанні, за допомогою повчального слова священика Павла Гумерова, ознайомившись з главою з його книги: “ВІН і ВОНА”, під назвою: “Апологія шлюбу”:

“Коли я вчився в школі, молодим юнакам та дівчатам не було потреби доводити, що шлюб, народження дітей – це добре і правильно. Ніхто (або майже ніхто) не міг помислити, що він ніколи не створить сім’ї, не побачить дітей, онуків. Людина, що не створила сім’ю, вважалася або хворою, або невдахою. Зараз становище інше.

По за сумнівами є те, що в теперішній час молодь лякається укладати шлюб і провина за це на модних журналах. В них усі стаття написані з таким підтекстом, щоб юнаки та дівчата взагалі не женилися та не виходили заміж.

В їх голови закладається модель, коли шлюб сприймається, як щось зайве. Хлопці повинні бути «брутальними» та безвідповідальними, бути циніками і саме головне не спішити одружуватися.

Жінки повинні бути стервами, їх вчать брехати, маніпулювати хлопцями, вміти постояти за себе, ніби вони хлопці.

І що саме печальне, так це те, що в їх голови вкладають лозунг – Тобі все дозволено і тому бери від життя все, що можеш.

Будь хто, хто дружить з головою зрозуміє, що ці рекомендації не доведуть до хорошого, а тим більше до шлюбу.

Давайте трохи поговоримо про те, чому люди одружуються. Відповідь на це питання дуже проста. Звернемося знову до книги Буття: «Не добре чоловікові бути самому» (Бут 2,18.). Що це означає? Бог створив дві дуже різних істоти: чоловіка і жінку. Богу нічого б не коштувало створити гермафродита, який поєднує в собі два начала: чоловіче і жіноче. Відомо, що одностатевий спосіб розмноження найпростіший, ефективний і продуктивний. Одностатеві істоти самі життєздатні. Вчені, біологи в 60-х роках XX століття сильно задумалися: «Чому природа вибрала для людини такий незручний і непродуктивний спосіб репродукції? Чому існують дві різні статі? » І відповідь не була знайдена. А відповідь одна:

Оскільки Бог – це Любов, то і нас він створив для неї. Любов повинна бути основою відносин в родині. Якщо в родині не має любові, то там не має і щастя.

Любов  не передається генетично від предків, як краса, як колір очей, як фізична сила чи таланти. Вона не може дістатися у спадок, як капітал заможного дядечка. Її не можна придбати за гроші. Навіть навпаки, багатство сильно заважає любові. Адже багатого часто люблять нещиро, а люблять його багатства і впливу. За гроші, за матеріальні блага ніхто нікого любити не буде. Любов дістається лише нашою особистою працею і подвигом. Вона може бути, звичайно, дана нам, як дар. Але і тут, якщо ми не цінуємо цей дар, не бережемо і не підтримуємо його, він дуже скоро від нас віднімається.

Любов – це дар Божий і тому вона варта по справжньому високої ціни і назавжди, бо все інше поступово вщухає та зникає.

«Любові всі віки покірні». Дійсно, люблять люди незалежно від віку та статі і це їм всім дає справжнє щастя. В той же час, віра і надія – є суть прояву любові. Ми віримо Богу, тому що любимо Його, віримо коханій людині і сподіваємося, що він теж любить нас.

Без любові навіть сама багата людина на планеті не має щастя. Навіть якщо йому колись і дуже зручно, він вважає, що у нього все є і він без любові впорається, але все одно, рано чи пізно настає момент, коли і він розуміє, що він вбогий і нещасний, його ніхто не любить. Гроші, заводи та інше він не візьме з собою у вічність, а любов завжди залишається з людиною.

Англійський письменник лікар-ветеринар Джеймс Герріот описує небагатого фермера, який сидить у своїй маленькій кухні в оточенні люблячих дітей, дружини і каже: «А знаєте, адже зараз я є щасливішим будь-якого короля». Ось воно справжнє щастя: коли ти любиш і тебе так само люблять.

Любов, справжні почуття між чоловіком і жінкою можливі тільки в шлюбі. І ось чому. Ні статеві зв’язки, ні навіть співжиття з одним постійним партнером, в так званому «цивільному шлюбі», не передбачають справжнього кохання і відповідальності за коханого, за дітей. Яка ж це любов, якщо люди, як би спочатку домовляються: «Сьогодні ми разом, а завтра розбіглися». Або: «Ми «подружжя», але без штампа в паспорті, ми нічим не пов’язані, двері для кожного з нас відкриті». В основі таких відносин завжди лежить недовіра. Або один, або обидва партнери, як би говорять: «Я не впевнений (на), що зможу прожити з тобою все життя».

“Колишні функції шлюбу зараз девальвували. Статус, гроші, секс і навіть діти – все це має місце в сучасному суспільстві, крім шлюбу. І тому молоді люди часто говорять: «А навіщо він потрібен, цей шлюб? Цілком можна і без нього. Без шлюбу легше і зручніше. А причина в тому, що моральні цінності в суспільстві знецінилися, а разом з цим і шлюб, в цілому. Люди стали більш байдужі один до одного, не встигають побудувати глибоких відносин. Їх тепер, як правило, пов’язують справи, а не відносини. Ми входимо у світ, де психологічна самотність стане справжньою епідемією. І тільки в шлюбі залишається можливість знайти ту душевну близькість, яка не дозволить нам відчувати себе самотніми. Ось про це треба пам’ятати ». Ці слова належать не священику, не лише православному сім’янинові, для якого поняття: сім’я і шлюб освячені Самим Богом, а людині дуже далекій від питань віри і духовності, відомому психотерапевту А.В. Курпатову. Навіть світські психологи усвідомлюють, що заперечення шлюбу – шлях егоїзму і тупика. На цьому шляху людина ніколи не знайде справжнього кохання і щастя. Найсумніше, що молодь ні по ТБ, ні в кіно, ні на прикладі сімей своїх батьків або друзів, навіть не намагається бачить, що існують щасливі, дружні родини. А вони, слава Богу, є, тільки говорити про це зараз не модно і не популярно.

Пропаганда вільного, веселого існування по за шлюбом спрямована, в першу чергу, на людей молодих і а це лякає. Молодість це будівельний майданчик, де ми закладаємо фундамент всього майбутнього. Це спочатку ми так думаємо, що у нас все склалося: хороша робота, гроші, кар’єра, друзі. А в другій половині життя людина бачить, що у його шкільних друзів вже онуки, а він зовсім один. Особливо важко це переживають жінки.

Можу засвідчити як священик, що люди, які не одружилися, або не змогли якось інакше втілити свою любов, дуже страждають від цього. Адже ми створені, щоб любити. Нерідко можна чути навіть від людей православних, що метою шлюбу є народження і виховання дітей. Якщо молодята ставлять перед собою тільки цю мету, думаю, що їм взагалі не слід створювати сім’ю. Мета шлюбу абсолютно така ж, як і, взагалі, мета християнського життя. Тобто виконання двох головних заповідей: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою” і “Люби свого ближнього, як самого себе» (. 22. 37-39 Мф). І подружжю дається можливість в повній мірі виконати цю заповідь про любов. Бо мій ближній знаходиться зі мною іноді 24 години на добу, і я можу весь цей час любити і жаліти його. А через любов до образу Божого, тобто до людини, ми навчаємося любові до самого Невидимого БОГА.

Так з якої причини прийнято вважати, що саме родина і є тим щастям, якого ми прагнемо?

Тут все просто – в родині нас люблять і ми любим і намагаємося зробити тим, кого любимо, як омога краще.

Проста істина, що дітей ми любимо сильніш ніж батьків, але в той же час, батьки від цього не стають ображеними і саме діти несуть нам радість та щастя, чудовий настрій.

А ще щастя безпосередньо залежить від того, як ми цінуємо те, що нам дає Бог. У нашому випадку  – це любов, сім’я.

А тепер увага, дуже цікава думка. Протистояння світлого і доброго та злого і не доброго в цілому, залежить від кожної родини і чим більше щасливих родин, тим більше добра в нашому світі.

Значно простіше скаржитися на країну, уряд і депутатів з олігархами, при цьому зраджувати своїй половинці, не берегти, а потім відправляти своїх дружин на аборти, або залишати діточок в пологових будинках, або постійними сварками руйнувати життя всім в родині. Як може країна стати великою і процвітаючою, якщо у нас лише в Києві за рік робиться близько 200 тисяч абортів і це лише офіційно, а таємно? Тисячі своїх дітей рідні матері залишають в пологових будинках?

Заслуговуємо ми після цього хорошого життя?

Так дивно, як ми взагалі ще живі? Сім’я це індикатор, лакмусовий папірець стану суспільства в цілому. Здорове воно або перебуває в стані важкої хвороби. Ось чому питання миру і любові в сім’ї є найважливішим питанням, яке стоїть перед суспільством і кожним з нас.

Але тільки від нас залежить, якою буде «погода» в нашому домі, в нашій родині. Я навмисно не буду торкатися проблему дитячо-батьківських відносин і виховання дітей. Тому що це дуже важлива тема, і вона вимагає докладного дослідження, може бути, навіть окремої книги. Але якщо сказати зовсім в загальному: якщо між подружжям панує мир, якщо шлюб щасливий, то це і є найголовнішим вихованням. Вже одне це виховує дитину краще за будь-яких методик і моралей. Як говорив один батько Церкви: «Або вчи прикладом життя, або не вчи зовсім». На священицькому хресті написані слова апостола Павла: « … але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті» (1 Тим 4.12.). Це нагадування кожному священикові, що він повинен бути зразком для своєї пастви. А ким є батько для сім’ї якщо не пастирем, священиком домашньої церкви? »

zaglavie

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?