" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Чому люди в храмі поклоняються іконам?

Наведене місце з книги «Вихід» відноситься до історичного Ізраїлю — народу, який більше 400-х років жив у Єгипті серед язичників і був заражений ідолопоклонством. Релігійну нестійкість євреї виявляли протягом всієї його історії аж до вавилонського полону, незважаючи на всі заборони і покарання. Скільки було нечестивих царів (особливо у 10-колінному Північному царстві), які вводили в країні культи, запозичені у ассирійців, халдеїв, фінікійців. Поступово євреї почали розуміти Вих.20:4-5 гранично широко і стали боятися робити будь-які зображення, навіть якщо це не мало ніякого релігійного характеру. Тому у Ізраїлю протягом всієї біблійної історії не існувало ніякого образотворчого мистецтва.

Текст і контекст процитованого в листі місця ясно показує, що заборона робити зображення носила не абсолютний характер, а самим певним чином була спрямована проти небезпеки заразитися ідолопоклонством язичницьких народів, з якими євреї були в постійному спілкуванні. Такий же релігійно-педагогічний характер мав поділ на чистих і нечистих тварин. Ясно, що Бог усіх створив чистими. Встановлений законом Мойсея поділ символізував переважання релігійно-чистого Ізраїлю з середовища духовно-нечистих, що перебувають в ідольській злонечистивості, язичників. Закон також забороняв змішувати різні породи худоби, засівати поле різними видами насіння, робити тканини з різних ниток (наприклад, вовняних і лляних). Все це було спрямовано проти небезпеки змішування з ідолопоклонниками. Легко показати, що припис не робити «ніякого зображення» не мав абсолютного характеру, а мав конкретну мету. Хіба не було в скинії, а пізніше в Єрусалимському храмі на кришці ковчега завіту зображення двох херувимів: «І зробив двох херувимів з золота: карбованої роботи зробив їх з обох кінців віка, одного херувима з одного кінця: які виділялися з кришки зробив херувимів з обох кінців її» (Вих.37:7-8). Сам Господь наказав Мойсеєві зробити в пустелі мідне зображення: «І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на прапор, і коли змій вжалив людину, він, глянувши на мідного змія, залишався живий» (Числ.21:9). Господь Спаситель вказує на мідного змія як на Своє символічне попереднє зображення: «І, як Мойсей підніс змія з пустині, так мусить піднесений бути й син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін.3:14-15).

 

Коли протестанти, баптисти і представники деяких сект призводять проти православних Вих.20:4-5, то свідомо опускають пов’язаний з цитованим місцем попередній вірш: «Нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм» (20:3). У нас, православних, і немає інших богів, а є єдиний Бог Господь, Творець і Вседержитель, як Він Сам відкрив Себе через пророків і апостолів. Йому і поклоняємося в дусі та істині ” (Ін.4:24). Ікони та інші символічні зображення ми за Бога не приймаємо, з Ним не ототожнюємо. Вражає, наскільки протестанти, баптисти, сектанти не мають ні найменшого знання духовного життя православної Церкви. Здавалося б, не важко відкрити книжки з догматичного богослов’я і побачити, що перший і головний розділ присвячений єдиному Богу. У них ясно проводиться думка про всемогутність Бога, про нерукотворність Божества, про абсолютності і незбагненності Його сутності. Богословське вчення про ікони ясно виражено в молитвах на їх освячення: «Тебе вічного, Тебе єдиного славимого Бога не вустами сповідуємо…» (Чин благословення і освячення ікони Пресвятої Живоначальної Трійці…». Можливо, що хтось вважає, що його ікона зцілила. Не думою, що він при цьому перестав вірити і шанувати єдиного Бога, а став поклонятися іконі, як кумиру. Треба йому спокійно пояснити, що першоджерелом усіх чудес є один Господь, і він прийме це пояснення. Тут немає ніякої небезпеки. Є люди, які страждають обрядовіруванням, але за них ніхто не збирається скасовувати в Церкві обряд. Без нього будь-яке богослужіння втратить усяку впорядкованість.

 

При спілкуванні з протестантами дивує їх логічна непослідовність. При тому тлумаченні, яке вони дають Вих.20:4-5, їм потрібно було б слідом за людьми старого Ізраїлю відкинути всяке образотворче мистецтво і не малювати людей, звірів і птахів («ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі»). Євреї були послідовні. Коли Пилат привів з Кесарії Маритими в Єрусалим когорти, на прапорах яких були зображення кесаря, ізраїльтяни були сильно обурені і готові були померти, щоб перешкодити цьому (Йосип Флавій. Іудейські стародавності, кн. 18.3:1). Протестанти ж ніколи не відкидали живопис. Створили чимало картин на біблійні теми. Мають вдома альбоми з фотографіями близьких. У цьому немає ніякої духовної небезпеки. Якщо яка-небудь протестантка в пориві материнських почуттів поцілує фотографію сина, вона не стане язичником і її ніхто не звинуватить в ідолопоклонстві.

 

Іконоборство, що виникло у Візантії в 8 столітті, було запізнілим рецидивом іудаїзму. Що живить іконоборство нового і новітнього часу? Сильний дух раціоналізму в релігійному житті. Протестантизм виразно висловив тенденцію останніх століть до перенесення духовного життя в мир. Він виявився нездатним сприйняти сакраментальну глибину великої богословської спадщини святих отців (преподобного Іоанна Дамаскіна, святителя Григорія Палами та ін), учили про благодатний вплив Божественних енергій на земних тварів речовинного світу. Нетварне Божественне світло може проникати в цей світ і освячувати не тільки людей, що живуть свято, але й пов’язані з ними предмети. Хіба про це немає в Біблії? «І помер Єлисей, і поховали його. Та полчища Моавитян прийшли в землю в наступному році. І було, що, коли ховали одного чоловіка, то, побачивши це полчище, ті,які хоронили, кинули того чоловіка в гріб Єлісєєв; і він при падінні своєму торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і встав на ноги свої» (4 Цар.13:20-21); «Бог творив чимало чудес руками Павла, так що на хворих навіть хустки й опоясання з його тіла припиняли хвороби, і духи лукаві виходили з них» (Діян.19:11-12).

 

Хто створив першу ікону? Бог, Який сказав: «створимо людину за образом Нашим» (Бут.1:26). Грецьке слово eikon (ікона) на церковнослов’янську і українську мову перекладається словом «образ». Добре б всім православним, протестантам та ін. віруючим) пам’ятати, що людина — святиня Божа, ікона і ставитися до неї з любов’ю і повагою, як до образу Божого.

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?