" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Чи варто будувати та прикрашати церкви?

xramДобрий день, дорогі відвідувачі нашого з вами сайту!

Сьогодні відповідь на таке питання: “Навіщо Церкви така пишність: пишні служби, золоті куполи, нові розкішні храми? Чи не краще було б гроші, які на це витрачені, витратити на лікарні та дитячі будинки, наприклад?”

Відповідає священник:

«Дуже гарно на подібне питання відповів один дуже відомий ієрарх нашої церкви. Коли його запитали, чи не краще будувати не церкви, а лікарні та дитячі будинки, він відповів, що чим більше в нашій країні буде церков, тим менше – лікарень, в’язниць і дитячих будинків.

Велика кількість об’єктів соціального призначення в нашому суспільстві – це не стільки свідчення високого рівня життя або турботи держави про своїх громадян, скільки наслідок духовної змертвілості нашого суспільства. Візьмемо, наприклад, дитячі будинки. Звідки їх така наповненість, причому переважно не сиротами, а дітьми, чиї батьки живі? Чому ці діти своїм батькам не потрібні? Та тому, що для батьків, як прийнято говорити, немає нічого святого. Як бути в такій ситуації?

Можна плодити все нові і нові дитячі будинки, утримувати їх багатотисячний персонал, а можна поступити інакше – виховати в людях почуття відповідальності перед Богом, від Якого, як відомо, і на дні морському не сховаєшся, і смертю не відгородишся, тому що якраз там Його правосуддя наздоганяє безбожного з усією невідворотністю. В одному випадку ми намагаємося усунути наслідок – ставити мертвому все більш нові і сучасні припарки, в іншому – зціляємо самого мерця і економимо на припарках нечувані суми. Що розумніше, вже не кажу – вигідніше?

Кожна копійка, вкладена в розвиток Церкви і збільшення її впливу на наше суспільство – це запорука непокаліченості доль наших дітей, економія державних коштів і вивільнення значних трудових ресурсів. З якої ще точки зору потрібно дивитися, щоб перестати сумніватися в доцільності відродження Церкви?

І все ж, для чого Церкви пишність? Перш за все, потрібно сказати, що ніякого зв’язку між ступенем матеріального добробуту і рятівним церковних таїнств і обрядів не існує.

Літургія, де б і в якому храмі вона ні відбувалася – багатому або бідному, з великим гарним хором або зовсім без нього, – завжди залишається Службою Божою, Хрещення – Хрещенням, молебень – молебнем. Різним може бути результат впливу тієї чи іншої церковної дії на людину. Це безпосередньо залежить від старанності, з якою людина бере участь в богослужінні.

Старанність людини до Бога здатна проявлятися зовні: Богу ми намагаємося віддати все найкраще, що у нас є. Якщо то – кут в хаті, то червоний, якщо місце для храму, то, як правило, найвище, якщо будівля церкви, то найкрасивіша, якщо покриття куполів, то найяскравіше але зовсім не золоте, як декому здається.

Зрештою, людина покликана віддати Богові найдорожче, що у нього є, – своє життя. «Самі себе, і один одного і все життя наше Христу Богові віддамо», – закликає Церква всіх нас словами, які неодноразово звучали під час кожного богослужіння малої єктенії.

Так що церковна пишність (річ у наш час, до речі, досить рідкісна) – це прояв старанності до Бога наших парафіян. Погодьтеся, дивно звучали б заклики Церкви до вірних поменьше старатися в любові до Бога.

Ну і наостанок – невелике життєве спостереження. Люди, обурені неправильним, як їм здається, розподілом грошових коштів Церкви і дбають, по видимості, про стан дитячих будинків і лікарень, але, як правило, крім себе, ні про кого турботи не виявляють: ні на храм не жертвують, ні дитячим будинкам не допомагають, інакше б дилема про перевагу допомоги Богу або ближнього, повірте, просто не виникла б. Адже людина, яка має за душею досвід жертви чимось своїм заради когось іншого, завжди зрозуміє і ніколи не засудить іншого, що зробив так само, але по відношенню до іншого адресата».

kartinka4

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?