" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Церковна мова в Україні

glagolitic_alphabetЦя стаття написана на підставі нарисів митрополита Іларіона (Огієнко),  який дуже багато зусиль приклав для перекладу незрозумілої людям старослав’янськї мови на нашу рідну і сучасну українську щодо використання її, як Богослужбової.

Тож, якщо згадувати історію, то наша церква в Україні, будучи заснованою в 10 сторіччі отримала всі книжки для вчинення Богослужіння від болгарської  церкви.

Ці тексти писали Кирило та Мефодій, яке є рівноапостольними святими, а також їхніми учнями. Тексти мали македонський нахил давньоболгарської мови (з часом ця мова отримала назву церковнослов’янська).

Величезна праця цих святих не була звичною для церков того часу. Було розповсюджене твердження, що можна використовувати для прославлення Бога виключно три мови – мову греків, латинь, яка по суті є мертвою мовою та мову жидів.

Саме на цим мовах було написано на дошці, яка була прицвяхована на хресті, де був розп’ятий Бог.

Але святі Кирило та Мефодій відкинули цю дурну думку, опираючись на повчання святого апостола Павла, який казав, що в «в церкві краще сказати п’ять слів зрозумілих, корисних й для інших, аніж силу слів чужою мовою» (1 Кор. XIV, 19).

Тому саме ці святі і принесли нам, слов’янам всі святі тексти та книги для Богослужінь на тій мові, яку знали і розуміли люди, тобто на мові тодішнього життя.

Але і тоді втрутилась політика, і керівники церкви, єпископи з Німеччини вчинили військовий похід на цих святих, з метою перешкоджання їм та вчинили церковний суд над ними за їх революційні реформи.

Але все це було дурною працею ворогів живої церкви, бо саме те, що принесли святі Кирило та Мефодій дало добри сходи на благодатній ниві слов’ян і ця мова ще і досі є мовою слов’ян і на ній прославляють Бога.

slide_34

Чому давньоболгарська мова, та тому, що її розуміла більшість людей і з цієї причини всі Богослужбові книжки та Святе письмо були написані на цій мові.

Все це було в 9 віці, а вже в 10 віці, коли була створена наша Українська церква, ця стара мова вже відрізнялася від сучасної на той час української мови

Для прикладу можна заначити: на мові церкви тоді було – “мракъ, градъ, єлень, пешть”, а на нашій українській мові це було – морок, город, олень, печь. І знову таки з часом мови ще більш змінювалися та відрізнялися.

Церковна мова того часу ще виконувала функцію мови літературної у православних. Але, як мова літературна, вона була жива і тому приєднувала до себе інші нові українські слова, що призвело до того, що з часом і ця церковна мова стала відрізнятися від мови літературної

Тому в наступні три віки мова літератури вже поділилася на мову болгар, українців, сербів і московітів (північно-руський).

Під ці живі мови народів стали змінювати і мови церковні, що видно з Богослужбових книг того часу. Але церковна мова була більш консервативною і стала відставати від звичайної мови народів. Але в 14 сторіччі мову церкви трохи осучаснили, щоб її можна було зрозуміти тим, що жив в той час. Так поступово стала формуватися новоцерковна слав’янська мова.

До 16 сторіччя відставання церковної мови стало настільки суттєвим, що в Європі почалась боротьба проти неї, оскільки люди її не розуміли.

 У нас в Україні на протязі 16 та 17 віків з’являються переклади Святого Письма на рідну мову.

В церквах вже йдуть проповіді на нашій мові та читання того ж Синаксаря рідною мовою. Міняють, хоча і не спішно дещо в церковній мові до 19 сторіччя. В наслідок цього, що в Москві, що в Києві одна церковно слав’янська мова.

 В ті часи в сінодах була спеціально призначена комісія, яка контролювала друк церковних книжок. Саме ця комісія спрощувала слова та тексти, замінюючи ці слова церковно-слов’янської мови на зручні московітам

 З цього висновок. Мова церковно-слав’янська на протязі всіх часів з 9 сторіччя постійно змінювалася і ніколи ніхто не вважав це неканонічним або антицерковним. Це природньо, важливо згадувати слова апостола Павла, приведені на початку статті, про те, що мова в церкві повинна бути зрозумілою.

Тому те, що справжня українська православна церква перекладає всю Богослужбову літературу та Святе письмо на рідну мову є не протиріччя, а навпаки, виконання того, про що казав святий апостол Павло.

okonchanie

Комментариев нет

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?