" А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить". (Лк.6.27) ... ... "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40)

Бабуся врятувала життя онукові – з того світу! Невигадані історії

onukАндрійко в сім’ї найбільше любив бабусю. Звичайно, тата і маму він любив теж, і старшу сестру, але бабусю – особливо.

 

Їй можна було все розповісти, про що завгодно запитати і на всі питання одержати ясну і дружню відповідь. А яка вона була добра, як багато знала – на п’яти іноземних мовах говорити могла!

 

Бабуся була відома всьому класу, в якому навчався Андрійко. Вона часто допомагала його товаришам, коли вони приходили до нього, пояснюючи те, що вони не зрозуміли на уроці, і завжди була в курсі їх хлоп’ячих справ.

 

Тато і мама теж багато знали, але вони з ранку йшли на роботу, поверталися пізно, втомлені, і якщо Андрійко починав питати маму, чому бувають землетруси або хто був Сократ, мама приймалася пояснювати дуже цікаво, але як тільки питання починали наростати, вона говорила :

 

– Досить, Андрійчик, я так сьогодні втомилася, запитай бабусю.

 

З татом виходило і того гірше: прийшовши додому, він відразу занурювався в вечірні газети і тільки жалібно просив:

 

– Потім, синку, коли дочитаю. Почекай!

 

А хіба його дочекаєшся, якщо після газет він приймався за науковий журнал, а потім заходив хтось із знайомих або вони з мамою йшли в гості.

 

Про сестру і говорити нема чого, вона вдавала з себе дорослу і на нього дивилася, як на малюка. А от бабуся – зовсім інша справа.

 

Любов до бабусі з роками не зменшувалася, а міцніла. У 1941 році вона, а не мама (її евакуювали з госпіталем) проводжала його в армію. Вона йому писала на фронт довгі цікаві листи, але останнім часом вони стали приходити рідко, і дуже короткі. Мама писала, що у бабусі почали сильно боліти очі.

 

Стояв травень 1944 року. Андрій отримав наказ прибути з групою бійців в певний пункт і там чекати подальших розпоряджень.

 

Прибувши в указане місце, вони розташувалися в лісі. День був тихий, погожий, настрій у всіх – бадьорий. Андрій влаштувався під високим дубом і хотів було гукнути свого друга Костю, але побачив, що той пішов далеко в сторону, під кущ густої ліщини, і вже міцно спить, загорнувшись у плащ-палатку.

 

Андрій приліг на бік і з цікавістю спостерігав, як мурашка тягне велику муху.

 

Раптом поряд з ним пролунав голос бабусі:

 

– Андрійко, піди сядь біля Кості.

 

Від несподіванки він здригнувся: звідки голос бабусі? Кругом була тиша, сиділи і розмовляли бійці. Андрій задумався про будинок. Раптом – знову голос:

 

– Іди ж мерщій до Кості.

 

Йому стало не по собі. Чому така слухова галюцинація?

 

І в третій раз, але з лякаючим хвилюванням:

 

– Швидше, швидше біжи до Кості!

 

У голосі – така тривога, що Андрій, не віддаючи собі звіту, скочив на ноги і побіг повз здивованих бійців прямо до Кості.

 

Він ще не встиг добігти до нього, як страшний вибух струсонув повітря, і Андрій, приглушений ним, втратив свідомість.

 

Коли вони разом з другом звільнилися від землі, яка їх засипала і підійшли до того місця, де сиділи бійці, то жодного з них не виявилося в живих.

 

Як дізнався потім Андрій, бабуся померла за півроку до цього випадку.

Один комментарий
  1. Юрій Володимирович 3 роки тому

    Дякую! Не питання, все це реально існує і не бачити цього – це свідчить або про тупість, або про те, що людина повністю під владою нечистих

Залишити повідомлення

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Напишіть нам

Зараз ми не на зв'язку. Але ви можете відправити нам повідомлення, або задати питання по електронній пошті, і ми зв'яжемося з вами.

Відправлення

Церква Святого Миколая в ж / м "Бортничі" Дарницького району у м. Києві.

Copyright © 2016-2018 Всі права захищені.

Сайт створено з благословення настоятеля храму протоієрея Віталія Матіящука.

При повному або частковому використанні матеріалів сайту, посилання на джерело: http://cerkvasm.kiev.ua обов'язкове.

Log in with your credentials

Forgot your details?